Саме на Покрову село відзначило 240 років із дня свого заснування.
Новопідкряж розташований на кордоні Царичанського і Петриківського районів. Це — одне із сіл району, яке поки що не стало частиною новооб’єднаної громади. Воно живе і господарює самостійно. На території сільської ради є чимало господарників, які обробляють земельні ділянки (паї). І тому фермери, одноосібники, приватні підприємці дружно зібралися і профінансували своє сільське свято. А День села, зізнаємось як очевидці події, пройшов напрочуд щиро, просто та гостинно. Святкова програма була розрахована на цілий день.
Коли ми приїхали на сільське свято близько 11 години, то в центрі перед клубом було вже чимало людей, розташувалися ятки з різним крамом, працювали дитячі атракціони (декілька — безкоштовні), кухарі поралися біля казанів, лунала музика. Чекали початку урочистої частини з почесними гостями. Сільський голова Іван Явтушенко запросив на захід військових з Дніпра, з військової частини №3021 Національної Гвардії України, на чолі із заступником командира із роботи з особовим складом Максимом Барилком. Бійці займаються охороною стратегічних об’єктів. Чимало із солдат являються учасниками антитерористичної операції. Хлопці приїхали до села на спеціальному броньованому автомобілі, який називається «Козак». Ми й сфотографували учасників і гостей біля цієї машини.
Об 11:30 усі присутні зібралися біля Меморіалу загиблим воїнам у роки Другої світової війни. Тут новопідкряжани вшанували пам’ять солдат хвилиною мовчання і затим відкрили меморіальну дошку на честь свого земляка, уродженця села, атовця Івана Шеленговича. Хлопець загинув 29 грудня 2017 року в районі Авдіївської промзони. Про цю сумну подію ми писали на шпальтах тижневика. Іван Шеленгович — воїн 25 Дніпропетровської окремої десантної бригади, нагороджений медаллю за вірність українському народу ІІ ступеня. Посмертно — орденом за мужність ІІІ ступеня. Перед урочистим відкриттям дошки виступили запрошені гості: керівники району, депутати. Військовий комісар районного військкомату Олександр Світенко вручив знаковий орден вдові Шеленговича і маленькому сину. Далі право відкрити пам’ятну дошку надали воїнам–атовцям, односельчанам загиблого. Усі присутні поклали квіти до постаменту.
Після урочистої частини усіх святкуючих запросили до приміщення клубу, де передбачалися концертна програма, вшанування та нагородження земляків із розповідями, виступами та цікавою історією заснування Новопідкряжа. Історична довідка супроводжувалася коментарями ведучих Любові Головко і Тетяни Патлахи та демонструвалася на мультимедійному екрані. До речі, Новопідкряж має свою геральдику: герб, прапор та гімн, слова до якого написав уродженець села Олександр Тущенко.
У ході програми новопідкряжани насолоджувалися виступами місцевих артистів, учнів Мало–Петриківської школи, уродженців села, сестри і брата Ільченків, а також запрошених на свято студентів Дніпровського художньо–театрального коледжу. Учні коледжу проявили свої таланти на сто відсотків у різножанрових виступах. Між концертними номерами ведучі давали слово почесним гостям, котрі відзначили багатьох місцевих жителів грамотами, квітами, подарунками та грошовими винагородами. Ніхто не залишився поза увагою.Привітали також тих, хто відзначав саме цього дня свій День народження. Сільський голова Іван Явтушенко, якого дуже поважають у сільській глибинці, виголосив промову та нагородив грамотами 13 активістів художньої самодіяльності. Окрему увагу Іван Михайлович приділив військовій частині. Його керівнику Максиму Барилку від імені села виголосив вітання і подяку та вручив ікону княгині Ольги, вишиту бісером місцевою майстринею Тетяною Родіоновою, а також козацьку булаву. А директор Мало–Петриківської школи подарувала сільському голові мітлу, щоб «усе погане мести від себе геть», граблі — щоб «усе добре підгортати» та булаву — як символ доброї і справедливої влади.
Після закінчення програми, яка відбулася у затишному, теплому клубі, з новенькими вікнами, придбати які фінансово допомогли депутат обласної ради Гошгар Мухтаров та керівник ТОВ «Світанок» Артур Шеремет, святкуючі вийшли на подвір’я, де мали змогу отримати вагомі призи від святкової лотереї. Загалом було 500 лотерейних квитків по 20 гривень. Виграшні призи охоплювали 70 відсотків. Найвагоміші з них — баранчик, гуси, зерно у мішку і відрах, а також речі домашнього вжитку, продукти. Баранчика виграла місцевий бухгалтер Олена Бельмас. Поки розігрувалася лотерея, гості свята могли поласувати смачними капусняком і кашею з м’ясцем від кухарочок Тетяни Довгої, Ганни Тур і Олени Захорольської. У місцевих підприємців можна було купити шашличок по 35 гривень, напої тощо. Крім розваг, для дітей продавалося чимало солодощів. Надвечір новопідкряжани та гості села спостерігали за феєрверком та завзято витанцьовували. На День села з’їхалося багато люду із сусідніх сіл: Петриківки, Могилева, Супини, Царичанки, Прядівки, Китайгорода, міст Дніпра і Кам’янського.
Так Новопідкряж відзначив свої 240‑і роковини.
