У всякому разі, так вважає начальник Кобеляцького відділу поліції Володимир Федан. Володимир Іванович під час розмови в редакції «ЕХО», у рамках уже традиційної рубрики «Година запитань до поліції», розповів, як йому інколи доводиться буквально вмовляти людей писати заяви в поліцію.
Про те, що в Кобеляках існує таке собі організоване злочинне угрупування, до складу якого входять кілька місцевих жителів, у райцентрі не говорять лише люди, які зовсім не цікавляться життям містечка. Прізвиська «Смичок», «Бурий» знають і підприємці, котрі торгують на ринку, і працівники держустанов. Обивателі миттєво приписують будь-яку резонансну кримінальну подію чи пожежу авторству зловісної банди, яка нібито буквально тероризує бізнесменів.
До редакції «ЕХО» теж неодноразово доходили чутки про діяльність «банди Смичка». Розповідали нам і про те, що молодий чоловік із цим прізвиськом є таким собі «смотрящим» від кримінального світу за Кобеляцьким районом. Та, як частенько це буває, інформації, серйознішої за чутки, ми ще жодного разу не отримували. Кілька разів працівники редакції зверталися до підприємців, які нібито ставали жертвами місцевих «бандитів». Але у всіх випадках люди говорили, що не пов’язують проблеми, які в них виникали, із діяльністю «банди».
Та, як кажуть, «диму без вогню не буває». Молоді люди, яких обивателі вважають «бандитами», у Кобеляках дійсно живуть. У декого із них є судимості, дехто й зараз має статус підсудного. Ніхто із них, згідно тієї інформації, якою володіє редакція, ніде офіційно не працює. Тобто, підґрунтя для виникнення чуток про організоване злочинне угрупування (чутки — це в кращому випадку) таки існує.
Звичайно, говорити про якесь серйозне кримінальне угрупування, яке діє в Кобеляках, було б явним перебільшенням. У місті та районі просто немає таких грошей, які б зацікавили великий кримінальний світ.
Та все ж, чутки про банду по місту курсують. Тому під час підготовки до зустрічі з Володимиром Федан в рамках «Години запитань до поліції» ми готували і питання, пов’язані з ними. Та несподівано тема «банди Смичка» була піднята однією із жительок району, яка того дня особисто прийшла на зустріч із начальником відділу поліції.
Надія Штангрет, яка в понеділок, 22 жовтня, прийшла до редакції, розповіла, що 4 вересня її син був змушений утікати від членів згаданої «банди». Він на власному автомобілі заїхав прямо на територію райвідділу поліції. За ним туди ж забігли кілька молодиків. Там вони почали бити утікача. У всякому разі, так змальовую ситуацію сама Надія Штангрет. На жаль, розповідь жінки була дещо хаотичною. Занадто часто вона використовувала досить сумнівні джерела інформації, типу «отой сказав», «мені говорили».
Проникнення сторонніх до двору поліції було
Володимир Федан визнав, що факт проникнення сторонніх людей до двору райвідділу поліції 4 вересня мав місце. Він розповів:
— Власник автомобіля та інші люди скористалися моментом, коли ворота відкрили для проїзду нашого службового автомобіля. По цьому факту було проведене службове розслідування. Усі працівники поліції, які допустили це порушення, були притягнуті до дисциплінарної відповідальності. Щодо нібито нападу на сина Надії Штангрет, то молодий чоловік так і не написав заяву до поліції. У нього претензій ні до кого немає. Як і кого ми притягнемо до відповідальності? За ознаками якого злочину відкриємо кримінальне провадження?
Матеріали справ по двох «бандитах» знаходяться в суді
Після того, як Надія Штангрет висловила свої претензії і пішла до відділу поліції отримувати письмову відповідь на своє звернення, ми перейшли до запитань від редакції.
— Та все ж, Володимире Івановичу. Знову звучить прізвисько «Бурий», знову «Смичок», знову розмови про банду. До нас дійшла інформація, що молодики із цього угрупування нібито замішані і в інциденті з побиттям вікон та появою образливих написів на стінах будівлі, що належить одному з місцевих підприємців. По місту ширяться чутки про безкарність кількох молодиків.
— Давайте по порядку. Підприємець, про якого йде мова, написав заяву про факт погроз на його адресу. Проводиться перевірка.
Щодо «банди» та безкарності її членів. Звичайно, ніякого бандитського угрупування в Кобеляках немає. Коли я тільки-но прийшов працювати в Кобеляки, то одразу звернув увагу на велику кількість правопорушень, конкретніше, бійок поряд із будівлею міської дискотеки. Була проведена відповідна робота: від оперативної до профілактичних бесід. У тому числі і з кількома нібито «бандитами». Усі ці прізвища і прізвиська нам відомі. Після цього кількість бійок різко зменшилась, їх практично немає.
Чому виникають чутки про безкарність. Причина дуже проста і ні для кого не є таємницею. Більшість постраждалих або не пишуть заяв до поліції взагалі, або відмовляються від них. Кількох людей мені особисто доводилося ледве не вмовляти написати заяви і дати свідчення. І в результаті були відкриті два кримінальні провадження, доведені до логічного завершення, і дві справи по двох громадянах, яких у Кобеляках, чомусь, вважають безкарними і ледве не всесильними, знаходяться в суді. У тому числі і за фактом побиття людини. Коли їх розглянуть і яким буде вердикт суду, я сказати не можу. Це — не моя компетенція. Але поліцейські свою роботу виконали добросовісно.
«Ховатися» на лікарняному ліжку сенсу немає
— Прошу вибачення за використання такої інформації, але, знову ж, за словами декого із громадських активістів, Ви перебували на лікарняному під час перевірки, яку прокуратура проводила в Кобеляцькому відділі поліції. Нібито Вам мали оголосити про неповну службову відповідність. Прокоментуєте?
— Знову ж, чутки. Думати і говорити ми нікому не заборонимо. Про Вас теж багато різного говорять.
— Так, говорять. Різного і смішного.
— Так і в цьому випадку. Дійсно, прокуратура проводила перевірку. Це — типове і нормальне явище. Подібні перевірки відбуваються регулярно і по всій Україні. Недоліки були виявлені. На жаль, роботи без недоліків не буває. Але вони не є надто серйозними. І про оголошення щодо неповної службової відповідності чи інші покарання мова не йде. Так, до мене теж доходила інформація і про мою нібито причетність до наркобізнесу і ледве не до загибелі людини. Але це — лише чутки. Як публічна особа, я до них ставлюся спокійно.
Щодо лікарняного. Так, я перебував на лікуванні. Діагноз, озвучений медиками, досить серйозний. Але «ховатися» на лікарняному ліжку від прокурорської перевірки, у моєму випадку, безглуздо. Проведуть перевірку і без мене. І стягнення накладуть, якщо буде за що.
— Дякую за розмову. Здоров’я.
