Редакція «ЕХО» зібрала невеличке досьє на нещодавно призначеного голову Царичанської райдержадміністрації.
Нагадаємо, що Руслан Буленок був призначений на посаду голови Царичанської РДА 22 жовтня 2018 року розпорядженням Президента України Петра Порошенка. 25 жовтня його представили місцевому чиновництву. На офіційному сайті райдержадміністрації інформація про нового керівника, звично для таких установ, подана скупо, якщо не сказати убого. Тому редакція «ЕХО» вирішила самостійно скласти таке собі міні-досьє на людину, яка буде очолювати виконавчу владу в Царичанському районі. Точніше — у залишках району. Адже від самого Царичанського району в його звичному розумінні залишилися лише дві сільські ради. Уся інша територія зайнята об’єднаними територіальними громадами. І лише недосконалість українського законодавства та надто низький темп проведення децентралізації до цього часу залишає право на існування таким рудиментам радянської епохи, як райдержадміністрації (читай — райкоми Компартії) та райради (ці взагалі не зрозуміло, які функції виконують). Але поки громадам не передали всі важелі і функції влади на місцях, для районних чиновників ще залишаються місця для так званої роботи. От саме районними чиновниками, які нібито працюють, і керуватиме протягом кількох місяців Руслан Буленок. Нагадаємо, що його призначили на роботу на три місяці (від автора: дай Боже, щоб РДА і райради «протрималися не на багато довше»).
Малі зарплати і високі доходи
У принципі, проаналізувавши інформацію про Руслана Буленка, яку можна за кілька годин отримати із відкритих джерел в Інтернеті, можна зробити побіжний висновок, що він є типовим представником сьогоднішнього українського істеблішменту. Чиновником працює вже чимало часу. До призначення на посаду голови Царичанської РДА майже десятиліття опікувався молоддю, спортом і патріотичним вихованням у Дніпровській міськраді. Працював не при одному Президентові чи голові облдержадміністрації. У гучних публічних скандалах не замішаний. У всякому випадку, у ЗМІ повідомлення, які можна назвати скандальними і в яких фігурувало прізвище Буленок, з’являлися лише в 2016 році. Тоді Руслана Віталійовича, хоч і без його відома, вирішили виселити із службового кабінету, перевести на інше місце роботи тощо. Загалом — нічого серйозного, банальна чиновницька гризня за посади.
У Фейсбуці в Руслана Буленка в друзях, в основному, чиновницький люд та депутати різного рівня, аж до народних.
Судячи із офіційної декларації, яку Руслан Буленок як посадовець регулярно оприлюднює (у 2018 році робив це аж чотири рази), його зарплату аж ніяк не можна назвати високою. У 2017 він взагалі чимало втратив у зарплатні. Так, за 2016 рік Буленок задекларував річний доход у вигляді отриманої заробітної плати в сумі 186 тисяч гривень, а в 2017‑му — уже 131965 гривень, або майже 11 тисяч гривень у місяць «брудними». Напевне, саме це, тобто зниження доходів, і примусило Руслана Віталійовича продати «Субару Аутбек», 2005 року випуску, який був у його власності. Із нерухомості у чиновника є квартира в Дніпрі площею в 33 «квадрати», набута у власність у 2003 році.
Знову ж, нічого особливого. Але, як і практично у всіх українських чиновників такого рівня, у Руслана Буленка є дружина, яка досить успішно займається бізнесом. Оксана Мицик працює у сфері надання рекламних послуг. Вона є приватним підприємцем і власником ТОВ «Біг Борд Мак». Щоправда, зарплата Оксани Миколаївни в 2017 році була ледве не жебрацькою. Вона отримувала за місцем роботи менше «мінімалки», десь 3200 за місяць. Важко зрозуміти, як за такі кошти можна примудрятися заправляти «Лексус» 2009 року випуску. А ось від надання майна в оренду Мицик за 2017 рік отримала майже два мільйони гривень. Окрім того, вона успішно вигравала тендери, надаючи свої послуги комунальним підприємствам міста Дніпро. Але не це найцікавіше. Оксана Миколаївна протягом 2001–2005 років успішно придбала п’ять об’єктів нерухомості в Дніпрі — від гігантської квартири площею в 158 квадратних метрів, до величезного гаража в 35 «квадратів». Кожен, хто більш-менш розуміється на бізнесі, знає, що, лише здаючи в оренду ці квартири, можна до кінця днів своїх отримувати пристойний пасивний дохід.
Так що, прокляття «Щоб ти жив на одну зарплату» із легендарного фільму «Діамантова рука» на Руслана Буленка і його сім’ю явно не розповсюджується.
Чи є для Руслана Віталійовича нове призначення підвищенням чи, навпаки, вигнанням на периферію — сказати важко. Але навряд чи його, чоловіка із Дніпра, прислали «піднімати» Царичанський район. Тому району, як і всім аналогічним адміністративно-територіальним одиницям, уже й Віагра не допоможе.
