Минулого тижня на Приоріллі відбулося дві значних культурних події. Працівники культури, аматори сцени, майстри народного мистецтва відзначали своє професійне свято. Друга подія: школі естетичного виховання виповнилося 65 років.
Два заходи організатори (виконком Царичанської об’єднаної громади, депутати, колективи Центру культури та дозвілля, школи естетичного виховання, центральної бібліотеки) вирішили об’єднати в одне спільне урочисте свято, яке відбулося о 10 годині 9 листопада на сцені Центру культури та дозвілля. На урочистостях були присутні винуватці свята, поціновувачі мистецтва, ветерани галузі, представники громад, учні шкіл та багато інших.
Голова громади Геннадій Сумський вручив колективам школи естетичного виховання сертифікати на суму 30 000 гривень для придбання оргтехніки та меблів, Центру культури та дозвілля — на суму 25 000 гривень для придбання оргтехніки, центральній бібліотеці — на суму 20 000 гривень для поповнення книжкового фонду бібліотек громади.
Після нагородження відбувся святковий концерт з демонстраціями відеороликів, який підготували аматори приорільської сцени, дитячі колективи, викладачі, колишні випускники школи естетичного виховання. Усі артисти від організаторів отримали солодкі подарунки. Після урочистостей усі присутні пригощались смачним велетенським тортом.
Історія музичної школи — це історія кількох поколінь
Школі естетичного виховання виповнилося 65 років. Ще зовсім недавно заклад називався музичною школою. За ці роки тут навчалось багато поколінь. Першим випускникам музичного закладу на сьогодні виповнилося вже 75–80 років.
У написанні матеріалу про школу вагому допомогу надала Алла Іллівна Павелко. На основі її спогадів ми дізналися багато цікавих фактів про історію становлення музшколи. Аллі Іллівні 81 рік, вона — ветеран педагогічної праці. На одному місці, тобто в музичній школі, пропрацювала 56 років. На заслужений відпочинок вийшла в 1992 році, та ще після цього 21 рік викладала баян та акордеон. Алла Павелко є не тільки одним із перших викладачів рідної школи, а й однією із її перших вихованців. Багато педагогів, які починали працювати в далекі 50–і роки минулого століття, уже відійшли в інші світи.
— Перші заняття розпочалися восени 1953 року, — пригадує Алла Іллівна. — Тоді до Царичанки приїхала баяністка Ліда Литовченко і піаніст Іван Шмат. Зупинилися на квартирі у наших сусідів. У них було завдання відкрити класи музичної школи. Моя мама поцікавилась, на який інструмент віддати мене навчатись. Їй відповіли, що фортепіано за собою не потягнеш, а баян — перекинув на плечі та й поніс.Сказане мені дуже запам’яталося. Це й вирішило мою музичну кар’єру. Пам’ятаю, тоді музиканти набрали 12 учнів, серед яких була і я. Провчилась я 4 класи і вступила до Дніпропетровського музичного училища. А вже в 1960 році я стала викладати в нашій школі. Моїми першими колегами стали місцеві Степан Назаренко та Елеонора Шевченко (нині покійні).
Спочатку музичні класи знаходились у місцевому районному клубі. Піаністи грали у фойє, баяністи — у методичному кабінеті. Постійного місця навчання не було. Алла Павелко зазначає, що протягом багатьох років їх то підселяли кудись, то переселяли. Були уроки то в приватному секторі, то в старій лікарні (зараз на тому місці — Центр культури та дозвілля — авт.) Довгий час музична школа ділила приміщення з Будинком школярів у невеликій будівлі, що знаходилась біля краєзнавчого музею. Сьогодні на цьому місці працює бюро правової допомоги. Згодом школу поселили в приміщення райвиконкому. На той час працівники установи перебралися в нову будівлю. Сьогодні це — адміністративне приміщення райдержадміністрації і райради. На той час школа розташувалась, де сьогодні сучасні автозаправка і п’ятиповерхівка, по вулиці Центральній (район парку). Автор цього матеріалу навчалася саме в приміщенні старого райвиконкому. У наш час музична школа, а зараз школа естетичного виховання, функціонує в будівлі колишнього відділу зв’язку і пошти. Коли громада об’єдналася, у закладі був зроблений капітальний ремонт класів. На навчання підвозять дітей з усієї Царичанської громади. Це дуже суттєво допомогло батькам, адже раніше вони витрачали багато коштів, щоб привезти дітей на уроки.
Так склалося, що майже всі викладачі школи і ті, які знаходяться на заслуженому відпочинку, являються випускниками своєї альма–матер. За весь 65–річний період школою керували 8 директорів. Нещодавно в музичну установу призначили нового директора — Оксану Ромашко. Вона керує творчою вокальною студією «Домісолька». У свій час навчалася в музичній школі по класу бандури.
У 70–х роках минулого століття на базі школи відкрили філію в Бабайківці. Там навчали гри тільки на баяні. Це вже дещо пізніше з’явились бандура, домра, балалайка, скрипка, віолончель, гітара, клавішні інструменти, художній відділ.
На сьогодні в школі естетичного виховання навчаються музиці і художньому ремеслу 173 учні. Викладацький склад налічує 12 педагогів. Кожного року вихованці установи показують високу виконавську майстерність на конкурсах і фестивалях обласного і всеукраїнського рівнів. Це — наше мистецьке майбутнє.
