2018 рік був важким, але ми, українці, дедалі більше гуртуємось навколо спільної мети – зробити країну сильною та заможною. Такою, до якої будуть прислухатись міжнародні партнери. Такою, де кожен з нас почуватиме себе захищеним. Такою, де кожен зможе себе реалізувати. Це наш обов’язок.
Немає проблеми в країні, яку не можна вирішити
Зараз ми живемо в реальності, де є війна, незавершені реформи, непоборена корупція, слабка економіка, бідність. Так, всі ці проблеми дуже складні. Але їх можна вирішити. Якісь із них - за добу, інші – за роки. Але можна! Десь досить зняти з посади корумпованого чиновника, десь треба буде змінити закони. Головні зміни мають починатися згори, бо не бабуся у селі винна, що її пенсія мала, не хворий винен, що ліки дорогі.
Нашу економіку задавили олігархи і чиновники-корупціонери. Перші відривають ласі шматки державного бюджету і отримують преференції для своїх підприємств, другі – за «відкати» дають це робити олігархам. Такого більше не буде. Олігархи або розформують свої монополії, житимуть і працюватимуть в Україні за законом, як решта українців - або сядуть за ґрати. Третього варіанту у них не буде.
Більше - жодних «відкатів», кумівства, «напівсліпих» трастів! Умови для бізнесу в Україні стануть чесними, рівними і однаковими для всіх. Чи це буде фермер з двома коровами, чи приватна компанія з десятками підприємств. Ми зупинимо тиск монополій і це нарешті дасть можливість ринку «вдихнути» на повні груди. Підприємці матимуть час на зміцнення і розвиток, отримавши податкові канікули.
Позбавившись від корупціонерів, ми збільшимо державний бюджет
Державний бюджет буде працювати на благо людей. Зупинивши розкрадання держбюджету на найвищому рівні, його можна подвоїти, а на всіх рівнях – напевно, і потроїти. Ось де ховається бабусина пенсія у 7-10 тисяч гривень. Ось куди витрачається мінімальна зарплатня у 10-15 тисяч. Ось хто краде гроші у нашого солдата. В Україні є ці кошти. Просто потрапляють вони не в ті руки.
Хіба стануть українці розлучатися з родиною, домівкою та їхати у чужий світ на заробітки, коли вдома зможуть заробляти на достойне життя? Ні. Дорога на роботу не повинна займати тисячі кілометрів. Коли зарплатня в Україні стане вищою, мільйони заробітчан поступово повернуться додому. Відновляться родини, їхні діти ходитимуть в українські школи і розвиватимуть свої таланти у рідній країні. Скільки ми вже втратили працьовитих рук, скільки пенсіонерів, скільки дітей – покаже тільки перепис. Його треба провести якомога швидше.
Я виріс у селі, моя рідня досі живе там. Це благодатний край, щедра земля. Встроми палицю в землю і та проросте! А люди там бідні, як церковні миші, бо не мають з чого почати. У цивілізованих країнах на державному рівні підтримується і велике фермерство, і малі аграрні підприємства. Продовольство – це один з важливих критеріїв безпеки країни. Це – один з головних показників, що впливають на інфляцію. Село отримає доступ до кредитів, податкові канікули. Ми відродимо багате українське село і жити у ньому буде престижніше, ніж у гамірних містах.
Про Україну знають у світі по Чорнобилю. Це сумно і несправедливо. Наше природне багатство нищиться підприємствами, відсутністю переробки сміття, «дірявим» екологічним законодавством. Якщо даси хабар потрібному чиновнику чи судді, то за озеро, залите отрутою, достатньо сплати мізерний штраф - і можна працювати далі. Нове, чесне екологічне законодавство змусить старі підприємства пройти модернізацію або закритися. Повторення «Кримського Титану» не буде.
Я знаю, що чесних більше
Про яку б проблему в Україні я не говорив, все зводиться до чесності. Де чесний президент, прем’єр, суддя, прокурор, податківець – там повний бюджет. Там хороші зарплати і спокійна старість. Чим більше буде чесних у владі, тим краще житимуть люди, тим сильніша буде армія, міцніша країна.
Нашим захисникам зараз тяжко. Адже вони воюють не тільки з агресором, а й з неповагою держави. У бюджеті на 2019 рік на одного солдата на рік влада виділила 13 тисяч доларів, а на одного депутата – 158 тисяч доларів. На лікування чиновників дали майже 833 мільйони гривень, а на лікування та реабілітацію всіх ветеранів – лише 100 мільйонів гривень. Ті, хто голосував за такий бюджет зрадили нашу армію. Як головнокомандувач, я ніколи не допущу таких цифр у бюджеті країни. Зараз важкі часи, ми маємо захистити вчителя, лікаря, солдата, дати їм впевненість у завтрашньому дні, дати надію на майбутнє. Над цим буду працювати і я, і моя команда.
Я велику частину свого життя віддав армії. Знаю, що таке відповідати за життя людей. Я не боюся відповідальності і тяжкої праці. Легко не буде. Але ми маємо сили, маємо працьовитих чесних професіоналів у команді і готові вивести країну з безнадії на шлях розвитку. Давайте це робити разом. Я знаю, що нас – чесних – більше.
2019-тий рік буде для всіх нас вирішальним. Чи стане наша армія дійсно сильною? Чи відродиться економіка? Чи запрацюють закони? Все залежить від того, який вибір зроблять люди. І я вірю, що вони не помиляться.
