Чекаємо...

Чекаємо...

У цьому номері «ЕХО» ми, нарешті, вибрали час, щоб опублікувати матеріали, присвячені людям, які в минулому році відзначилися в тих чи інших аспектах нашого із вами суспільного життя районного значення. Редакція вже кілька років поспіль на свій страх і ризик визначає кращих земляків у номінаціях «Кращий політик», «Кращий спортсмен» тощо. Звичайно, наші оцінки не претендують на статус істини в останній інстанції. Та принаймні, якщо ми й помиляємося, то чесно, не за гроші. І псевдотитулами «Жінка тисячоліття» не розкидаємося.

Та мова в цій статті піде не про домінантів, а про те, якої номінації катастрофічно не вистачає. Не вистачає до такої міри, що на сьогоднішній день навіть важко сформулювати її назву. Хотілося б відзначати керівників органів влади, які на ввіреній їм посаді чи території досягли якогось визначного успіху. Успіху, хоча б за нашими скромними мірками.

Критерії визначення переможця вже б якісь виділили. Можна було б орієнтуватися на різке зростання бюджету, створення умов для появи серйозного інвестора і появи великої кількості нових робочих місць.

От ми в редакції напередодні виходу цього номера газети сиділи і думали над питанням, кого б можна було відзначити вже сьогодні. І ви знаєте, так і не придумали. Напевне, тому й із назвою для номінації не склалося.

Так, у нас в районі є більш-менш благополучні в плані формування бюджету ради. Були і втілені в життя проекти. Там Будинок культури реставрували, там екопарк відкрили. Але чи є це досягненням? Освоїли бюджетні гроші — так. Це — прорив, нове слово? Ні. А в чому заслуга керівників? Там, по великому рахунку, немає її, тієї заслуги. Ну не дякувати ж людям за те, що гроші просто не вкрали.

А те, що на одній території району бюджет більш наповнений, ніж на іншій, є заслугою не керівників на місцях, а виключно вищої влади України. Одним акцизний збір з нафтопродуктів віддали, інші більші відрахування з інших податків отримали. А що вони самі для наповнення бюджету зробили?

Ні, звичайно, невеличкі локальні успіхи є. І можна відзначити наполегливість, з якою та ж голова РДА Таміла Шевченко сіпає за поли сільських голів, спонукаючи до участі в тих чи інших державних чи обласних проектах із залучення додаткових коштів. Але цього мало.

Днями мав розмову із одним керівником сільради. Людина, здається, вболіває за свою територію, має плани, знає, куди потрібно направити кошти першочергово. І водночас розповідає дуже характерну для нашого сьогодення історію. Прийшли до них інвестори із дуже серйозним, як для масштабів нашого району, проектом. Хочуть виробництво відкривати. І виробництво набагато технологічніше, із більшою доданою вартістю, аніж швейні цехи.

І що ви думаєте? Відмовили інвесторам. Причина банальна — можливо, виробництво екології зашкодить. Аргументами і фактами, уже звично, себе ніхто не утруднював. От може зашкодити, і все тут. А може й не зашкодити? Може. Але якщо не пустимо, точно не зашкодить.

Якась буквально дитяча інфантильність. Хочемо, щоб було більше грошей в бюджеті. Хочемо, щоб люди жили краще і не їхали на заробітки в Польщу. Хочемо в Євросоюз і зарплати та пенсії в евро за курсом один до одного із гривнею. І щоб екологію зберегти, щоб, не дай Бог, не «воняло». А саме головне, хочемо при цьому ще й не напружуватися.

Ні, можливо, так і буває. У казках для молодшого дитячого віку. У реальному дорослому житті все набагато жорсткіше. І все йде до того, що Україна перетвориться в суто аграрну хутірську державу із кількома мегаполісами і величезними безлюдними територіями, у яких навесні та восени з’являтимуться приїжджі трактористи і комбайнери, щоб обробити безкрайні поля. І всі оті відреставровані клуби, водогони і школи просто зникнуть із лиця землі під впливом невблаганного часу. І все це станеться вже через 10 років.

Це якщо сидіти і чекати: щоб прийшли, збудували, екологію зберегли, ще й грошей дали.

Звичайно, вищенаведені роздуми є виключно песимістичним прогнозом, який, дасть Бог, не збудеться. Є й інший прогноз. Можливо, уже в наступному році ми будемо відзначати керівників, які створили сприятливі умови для розвитку бізнесу, впустили на свою територію інвесторів, у них були створені нові робочі місця і люди почали повертатися в села. Можливо і таке. Але це станеться лише в разі, коли ті керівники перестануть жити у світі дитячих ілюзій, перестануть чекати на прихід нового президента, нового парламенту. І так далі, і тому подібне.

Так що в новий рік — із новою надією. От тільки не потрібно тут про вибори.


Автор: Ігор ФІЛОНЕНКО, «ЕХО»


25 січня, 09:05 | Кобеляки | Редакційна



1. orakul / 25 січня, 09:58
"І все йде до того, що Україна перетвориться в суто аграрну хутірську державу із кількома мегаполісами і величезними безлюдними територіями, у яких навесні та восени з’являтимуться приїжджі трактористи і комбайнери, щоб обробити безкрайні поля. І всі оті відреставровані клуби, водогони і школи просто зникнуть із лиця землі під впливом невблаганного часу. І все це станеться вже через 10 років." І оце треба запамятати. Можна вирізати з газети й на стінку приклеяти. А азсуждєнія про інвестиції - то від лукавого.
2. Седой / 25 січня, 11:31
Прогноз адекватный, но не радует... Куда же я приеду, когда эта вакханалия закончится? Делайте уже что-нибудь.
3. orakul / 25 січня, 12:24
2.Седой
«Куда же я приеду, когда эта вакханалия закончится? Делайте уже что-нибудь.»

Ну так территория то останется. Останется хата или что там есть. А для того чтобы что-то делать надо понять, что происходит. А вот тут то и собака зарыта. Понимают - единицы, да и то в основном старшего возраста. Молодежи все пофиг в школах даже русский язык не изучают. Уже не обязательно знать табличку умножения. Половина молодежи тупо разбежалась - кто куда. Многие считают, что это они в Эуропу уехали, что это счастье подвалило. Хотя есть среди молодежи и такие, которые адекватно оценивают европейскую жизнь и прекрасно понимают, что их там считают за быдло. Но... в стане нету лидеров. Их вообще-то тут никогда не было. Но если бы такой и нашелся, то его бы сам народ и порвал на части. Народ мыслит телевизором. (если это можно назвать мышлением). Пример - Янукович. Какой бы он ни был, но он не желал Украине ничего плохого и точно не собирался уезжать на Канары или в Землю Обетованную. Регионалы были последней партией которая бы еще могла что-то изменить. Но, к сожалению, они решали только вопросы обогащения и совершенно не понимали и не интересовались глобальной проблематикой. Ну их заслужено и «кинули» те кто понимает больше. Если бы только их, но их кинули вместе с народом. Теперь остается ждать, когда эту страну ду_аков порвут на части. Нынешняя власть руками отмороженных патриотов уже всю подготовительную работу по разделению народа выполнила. Бум ждать выборов, если они будут. Но они уже ничего не принесут. В лучшем случае - прекращение войны и разделение страны как минимум на федеральные части.
4. Сашко / 26 січня, 14:11
Чуєте, чуєте. Там на сайті стаття була про виховательку, якій условняк дали. А якби ЕХО спитало суддю, як можна було отаку фігню у вирок написати, і ще сходили до дірєктора школи Яші, шоб він у очі сказав, чого ту жінку засудили, а він красивчиком вийшов. Чи я не правий, як думаєте?
А якшо жива бабушка-завгосп, то поінтірісовались, як вона у суді могла брехати. Ну качеля ж та, як так понімаю, давно поламана була, шо ж вона опитна женщина та не сказала маладому й зеленому Яші, шо буде горе, якщо ту карусель не прибрати.
А дірєктор тоже маладєц. Вихователька винувата, а я ніпричому. Хіба я повинен ще й за качелі отвічать. Усе на моїх хрупких плечах.
Скіки ж він заніс судді грошенят за таку помощ, думаю шо Іра Омельченко довольна осталась. І так тягли це діло три года.
5. orakul / 26 січня, 16:04
4.Сашко
«Чи я не правий, як думаєте?»

Правий. А толку?
6. Borch / 28 січня, 12:58
Так всі, сидять і чекають. А ті хто поняв що чекати діло не прибильне, то автоматом стає буржуєм і ворюгою. А потом свалює на острови. А ви дальше чекаєте. Ідеально.
Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном



Зачекайте, йде завантаження...

Логін:
Пароль:
запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль

Шановні водії!

У зв’язку зі значним погіршенням погодних умов та сильної хуртовини частина траси Р-52 у Царичанському районі являєтсья непридатною до використання!

Служба порятунку звертає Вашу увагу на те, що вирушаючи у таку погоду в дорогу Ви йдете на це на свій страх і ризик - у випадку неможливості вибратися із снігових заметів на дорогах чекати допомогу можливо прийдеться досить довго.

Тому рекомендується відмовитися від подорожей автомобілем до стабілізації ситуації