На цю посаду він пропонує Давіда Сакварелідзе.
Прозорість – не характерна риса для української політики, особливо у питанні кадрів та розподілу державних посад. З 39 кандидатів на пост глави держави, практично жоден не розкрив карти: кого побачать українці після виборів на посадах, які у зоні відповідальності Президента. Згідно Конституції України, глава держави вносить кандидатури для призначення п’яти посад: міністра оборони України, міністра закордонних справ, Голови Національного банку України, голови Служби безпеки України та Генерального прокурора. Анатолій Гриценко став єдиним кандидатом у президенти України, який задовго до дати виборів, назвав ці п’ять імен та представив членів своєї команди. Ця подія для українських виборів, фактично, безпрецедентна. Гриценко наголосив: жодних кулуарних домовленостей за його президентства не буде, не будуть на посадах його куми, друзі чи родичі. Головні критерії відбору кандидатів - уміння тримати високу планку професіоналізму, стратегічне мислення, відповідальність, патріотизм та сила сказати «ні» навіть президенту.
Команда президента Гриценка
Упродовж виборчої кампанії Анатолій Гриценко назвав прізвища чотирьох кандидатів на ключові державні посади. Так, міністром оборони стане полковник Івана Апаршин, досвідчений фахівець, який очолював Департамент військової політики Міноборони, керував Управлінням оборонної політики і безпеки секретаріату Кабміну.
Міністром закордонних справ при президентові Гриценку стане Світлана Заліщук – нині народний депутат, член української делегації ПАРЄ, в минулому – відомий громадський активіст. Світлана Заліщук є засновницею таких громадських об’єднань та рухів як «Спільний простір», «Стоп цензурі!», «Чесно» і «Реанімаційний пакет реформ».
На посаду керівника НБУ Анатолій Гриценко внесе кандидатуру Олександра Савченка. Відомий банкір, аналітик, доктор економічних наук, розробляв основи нової монетарної політики України у 90-х роках, був виконавчим директором Європейського банку реконструкції та розвитку.
В якості очільника голови Служби безпеки України Гриценко представив екс-заступника голови СБУ, професіонала своєї справи Віктора Трепака. Саме він у 2008-2009 роках керував операцією по документуванню злочинних дій та затриманню одіозного судді-«колядника» Ігоря Зварича. Брав участь у затриманні екс-генерала Олексія Пукача. У травні 2016 року передав до НАБУ «чорну бухгалтерію» Партії регіонів – доказ зловживань тодішніх регіоналів на суму $2 млрд. Розслідував справу «діамантових прокурорів» та після перешкоджання своїй діяльності у цій справі подав у відставку. Тривалий час залишалося невідомим ім’я майбутнього Генпрокурора при президентові Гриценку.
Хто стане Генпрокурором
Ім’я кандидата на цю державну посаду Анатолій Гриценко назвав лише 8 березня. Ним стане Давид Сакварелідзе – один з яскравих та ефективних представників команди грузинських реформаторів на чолі з Михайлом Саакашвілі, які працювали в Україні з 2015 року.
«Ця людина - громадянин України, який показав нульову толерантність до корупції. Який, на відміну від нинішнього прокурора, має юридичну освіту, який знає, що таке закон. Він не буде покривати свинарчуків, пашинських, розенблатів, порошенків. Він не буде виконувати мої вказівки як президента, а тримати ту планку правоохоронного органу, який саме зараз потрібен країні. У цьому я абсолютно впевнений. Мав із ним розмову, і Давид дав згоду», - пояснив свій вибір Анатолій Гриценко. Та наголосив, що додаткова вимога до всіх кандидатів – це відповідність правилу трьох «П»: професійність, порядність, патріотизм. На думку Гриценка, Сакварелідзе повністю відповідає цим критеріям.
Останній, у свою чергу, підтвердив свою готовність працювати у визначеному напрямку та назвав великою честю увійти до команди Гриценка. «Вважаю Анатолія Гриценка гідним кандидатом та дуже порядною людиною. Для мене честь зберігати довіру кожного Українця, а особливо людей, які мають мандат від суспільства. Якщо мій досвід та знання підуть на користь Україні, готовий взяти на себе відповідальність за будь-яку позицію, де зможу досягнути результатів разом із командою. Україна – мій дім і я пишаюся мати громадянство цієї країни. Дякую за довіру», - заявив у відповідь Давид Сакварелідзе.
У свої 37 років Сакварелідзе встиг побудувати успішну кар’єру в двох державах – Грузії та Україні. Майбутній прокурор навчався у Тбілісі, США та Японії. У Грузії лише впродовж 5 років пройшов шлях від простого фахівця у Мін'юсті до народного депутата цієї країни та заступника генпрокурора, яким був призначений у 2008 році. Така успішність пов’язана з ефективністю роботи Сакварелідзе у напрямку боротьби з корупцією в органах прокуратури.
За участі Сакварелідзе в Грузії була криміналізована сама приналежність до «злодіїв у законі», впроваджено процесуальну угоду, проводилася політика нульової толерантності до корупції з конфіскацією незаконного майна. А також ухвалено новий кримінально-процесуальний кодекс, що передбачає суди присяжних. У 2012 році залишив прокуратуру й був обраний депутатом парламенту Грузії від «Єдиного національного руху» Михайла Саакашвілі.
У 2015-му на запрошення Адміністрації Президента він переїхав до України та отримав громадянство. Того ж року почав працювати прокурором Одеської області, з 2016-го – став заступником генерального прокурора України. Відповідав за процес люстрації. Та запам’ятався тим, що Керував операцією затримання скандально відомих «діамантових прокурорів» - Шапакіна та Корнійця. Ще під час роботи в українській Генпрокуратурі він називав своїм головним завданням докорінне реформування на очищення відомства від корупціонерів та доведення до суду гучних розслідувань. За президента Гриценка Давиду Сакварелідзе вдасться довести цю справу до логічного завершення.
