Газета «ЕХО» вже неодноразово піднімала тему створення громадських пасовищ у сільській місцевості. Адже в останні роки прискорився процес розорювання земель, які десятиліттями селяни використовували для випасання худоби та косіння сіна.
Звичайно ж, люди не мали жодних документів, які б закріплювали їх права на цю землю. А в більшості випадків діяло банальне звичаєве право. Як результат, сінокоси і пасовища почали забирати під особисті селянські господарства і розорювати. Як правило, при цьому землю оформлювали на учасників АТО.
Після того, як в газеті «ЕХО» в номері 17 від 25 квітня 2019 року вийшла у світ стаття під назвою «Громадські пасовища: покричали, а проблема залишилася», до редакції зателефонувала бродщинський сільський голова Наталія Довга. Вона повідомила, що в Бродщині та інших населених пунктах сільради завершується процес оформлення землі під громадські пасовища. Сільський голова розповіла:
— Над вирішенням проблеми оформлення земель, що використовуються нашими жителями для сінокосіння та випасання худоби, ми почали працювати ще в 2018 році. До нас теж неодноразово зверталися представники учасників АТО із проханням надати землю для створення особистих селянських господарств. У основному мова йшла про виділення земельних наділів людям, які проживають за межами сільради, району, а то й області. Своїм землякам, які брали участь у бойових діях на Донбасі, ми землю виділили. Врешті-решт, ми зрозуміли, що рано чи пізно іногородні атовці через Держгеокадастр землю на території Бродщинської сільради отримають. І, швидше за все, візьмуть у приватну власність ті наділи, котрі наші земляки здавна використовують для випасання худоби. Тобто, селяни залишаться без сінокосів і пасовищ. Тоді ми й почали діяти.
Протягом 2012 року практично у всіх населених пунктах Бродщинської сільради пройшли зібрання місцевих жителів. На них були прийняті і належним чином оформлені рішення про початок оформлення землі під громадські пасовища. Після цього волю громади закріпили на сесії сільради і направили пакет документів до Полтавського обласного Управління Держгеокадастру. А звідти отримали накази про виділення землі. Усього на території Бродщинської сільради під громадські пасовища та сінокоси буде виділено більше ста гектарів землі.
І станом на весну 2019 року вже фактично оформлені документи для створення громадських пасовищ, якими будуть користуватися жителі Павлівки, Леваневського і Бродщини.
Як розповіла Наталія Довга, надто великих проблем в процесі оформлення документів не було. Щоправда, виявилося, що землевпорядні організації, що діють на території Кобеляцького району, не готові виготовляти документи, необхідні для відведення землі під громадські пасовища. Томі керівнику сільради довелося скористатися послугами відповідних фірм з Полтави.
Інше проблемне питання — вартість послуги. Наталія Довга повідомила, що в середньому оформлення одного гектара під пасовища обійшлося бюджету в тисячу гривень. Але такі кошти були виділені. Усі витрати взяла на себе сільрада. А жителі навколишніх сіл будуть користуватися землею безкоштовно.
Безкоштовно, але для всіх
Згадували про необхідність оформлення землі під громадські пасовища і на черговій сесії Бутенківської об’єднаної територіальної громади. На сесію прийшли кілька мешканців села Колодяжнівка. У них виникла конфліктна ситуація навколо земельної ділянки, що використовується для випасання худоби. Зокрема, люди згадували, що місцеві фермери постійно приорюють землі пасовища. Окрім того, люди не змогли помиритися між собою з приводу того, хто буде пасти худобу на трьох гектарах землі. Судячи з того, як емоційно жителі села розповідали, точніше, кричали про свою проблему, вона є для них дуже актуальною.
Голова ОТГ Микола Скрильник запропонував депутатам не приймати рішення по цій ділянці землі і довивчити питання. Як варіант вирішення конфліктної ситуації, було запропоновано оформити згадані три гектари землі як громадське пасовище.
Узагалі, існує лише два варіанти вирішення подібних питань. Перший — селяни беруть землю в оренду. У такому випадку виділеною ділянкою користуватиметься виключно орендар. Але для цього йому необхідно оформити відповідні документи. Це коштуватиме близько п’яти тисяч гривень. Для людини, яка хоче отримати гектар, а то й менше, землі під випасання худоби чи сінокіс, це є досить значною сумою. Окрім того, за таку земельну ділянку доведеться щорічно платити.
Другий варіант — громадське пасовище. У такому випадку витрати на оформлення землі бере на себе сільрада. І платити за користування землею селянам не доведеться. Але тут слід враховувати, що користуватися сінокосом чи пасовищем із таким статусом може будь-який житель сільради. Тобто, забити в землю пакільці і сказати «Це мій сінокіс» не зможе ніхто.
Однозначним «плюсом» оформлення землі під пасовище є той факт, що її вже не розорять. Адже тоді фермер, який вирішив «приорати» сінокіс чи пасовище, понесе відповідальність.
