Ця популярна фраза з роману «Дванадцять стільців» використана не дарма. У творі її виголосив монтер Мечников, який обговорював з Остапом Бендером умови угоди. Мечников хотів спершу отримати гарантовану плату, а потім вручити Бендеру стільці, які його цікавили. Покупець, у свою чергу, пропонував прямо протилежний сценарій угоди.
За таким принципом діяли і працівники Кобеляцької міської ради, які 17 травня уклали договір на купівлю паркових лавок. Поставити меблі в місто мав підприємець Ігор Ільєнко, який зареєстрований у селі Сухинівка.
Згідно інформації із системи ПроЗорро, загалом міська рада замовила 24 лавки майже на 100 000 гривень. Тобто, вартість однієї склала 4166 гривень. Та в результаті договір не затвердили через відсутність коштів на оплату.
До речі, на останній сесії міської ради, що відбулась 10 травня, депутати погодили договори, укладені міським головою. У списку був договір із кобеляцьким підприємцем Романом Василенком, датований 11 лютого. Відповідно до нього, міськрада замовила в підприємця 10 лавок на 40 000 гривень.
