Я сьогодні розумію, звідки газета почерпнула недостовірну інформацію щодо мого можливого призначення на посаду голови Новосанжарської райдержадміністрації, та ще при допомозі народного депутата Андрія Реки. Але прагну, щоб усе зрозуміли і земляки. Тому в цій статті оперуватиму фактами, а не домислами, як це роблять так звані активісти.
Уперше публічно згадану тезу про бажання Федоренка та протекцію Реки озвучив член громадської організації Олександр Бульбаха на зібранні місцевих активістів. Я там теж був і одразу пояснив свою позицію. Але мої пояснення активісти із зрозумілих причин проігнорували і до журналістів, які не були присутніми на «круглому столі», не донесли.
Нагадую активістам ще раз, що порядок призначення голови місцевої райдержадміністрації визначений законодавством і чиєсь бажання при прийнятті рішення може не враховуватись. Більше того, сумнівна «протекція» взагалі нашкодить. Окрім того, підкреслюю, що своє бажання очолити РДА ніде і нікому не озвучував. Наша громадська організація теж клопотань таких не заявляла.
У мене за весь довгий період трудової діяльності вироблено золоте правило: ніколи і ніде, ніяким чином не випрошувати, а тим паче, не «купувати» собі посаду. Вважаю, що роботодавець сам оцінює особу по її якостях і характеристиці, визначає придатність того чи іншого потенційного посадовця до державної служби.
Я — колишній офіцер, ветеран МВС України, і тому маю свої принципи. Вони відмінні від світосприйняття тих людей, хто дійсно намагається проштовхнути «свого» до влади. Яка в такому випадку різниця між ними і Андрієм Рекою, якому вони закидають, до речі, безпідставно, лобіювання чиїхось інтересів? Якби я реагував на всі пропозиції, які надходили в різні часи, то давно жив би і працював не в Нових Санжарах, а в Києві чи Полтаві.
У мене створюється таке враження, що так звані активісти керуються методикою, озвученою в «бородатому» анекдоті про голову колгоспу. Пам’ятаєте, це там, де чоловіку закидають, що в нього донька повія, а він насправді має двох синів.
А тепер спробую вибудувати логічний ряд пояснень. Хоча не впевнений, що місцевим «активістам» буде до снаги увімкнути логічне мислення. Та зрештою, не до них звертаюся, а до іншої частини земляків, тих, хто добросовісно працює, розвиває економіку, платить податки, а не розпускає плітки та займається навколо політичною діяльністю.
По-перше, якби активісти увімкнули логіку, що народний депутат від Народного Фронту зараз не у фаворі в нової влади. Тому звертатися за допомогою до Реки при призначенні на посаду в органах виконавчої влади безглуздо. Та й домовлятися про призначення в області немає з ким. Ніхто до цього часу не знає, хто в області представляє президента Зеленського. По друге, п’ять років тому я вів виборчу компанію в команді Віктора Лотоуса проти його опонента Андрія Реки. Нагадаю і про те, що на місцевих виборах Андрій Олександрович підтримував діючого селищного голову Інну Кобу, якій я був головним конкурентом. То чи буде мене проштовхувати кудись Андрій Река? Скоріше, заштовхувати чи зіштовхувати…
Я добре розумію, навіщо активісти зробили цей інформаційний вкид. Це старий, як світ, метод заплямувати чиюсь репутацію, щоб тим часом привести у владу «свого» кандидата. Цей номер уже використовували на місцевих виборах. І тоді теж були задіяні так звані активісти, а керували ними із коридорів районної влади.
До речі, на святі Трійці я особисто поцікавився в народного депутата Андрія Реки його думкою щодо чуток з приводу нібито мого проштовхування на посаду голови РДА. Він сказав, що вперше про таке чує. Але був би не проти такої кандидатури.
А для активістів додам, що якби я згодився підтримати декого з майбутніх кандидатів у народні депутати, то мені вже обіцяли як не посаду голови РДА, так начальника поліції. Але у своєму вже віці я обіцянкам не вірю. Усе в руках Бога і в наших власних. Поживемо, побачимо…
