За підтримки Благодійного фонду Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, який очолює Вячеслав Мінязев, уже третій рік поспіль проходять заняття з іпотерапії для дітей з інвалідністю. Іпотерапія - це лікувальна їзда на дресированих конях, яка творить дива навіть тоді, коли звичайний масаж не допомагає.
Майданчик для посадки дітей на коня стоїть у лісовий частині міського парку Горішніх Плавнів. Двічі на тиждень сюди приходять діти з батьками, адже маленьким наїзникам дуже потрібна підтримка - і фізична, і моральна. Іпотерапія як допоміжний засіб лікування використовується у багатьох країнах світу, офіційно визнана в Україні і відтепер відроджується в Горішніх Плавнях за ініціативи товариства захисту прав дітей з інвалідністю «Ніжність». Сім років тому такі заняття вже проводилися, тоді й побудували майданчик, але потім їх зупинили через брак коштів. «Ми вдячні директору Благодійного фонду Вячеславу Мінязеву за розуміння потреб наших дітей, за людяність, за підтримку, - пояснила голова «Ніжності» Ганна Травінцева. – Кожного літа за підтримки фонду курс занять на коні отримують 20 дітей. Заняття тривають, поки не почнуться осінні дощі».
Зараз працюють дві групи, які сформовані за віком та основними діагнозами дітей. Найбільше іпотерапія корисна для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, ДЦП та тих, хто живе з аутизмом або синдромом Дауна. Їзда верхи вимагає постійного тренування базових рефлексів, а це відіграє велику роль у лікуванні пацієнтів, які страждають на порушення системи самостійного керування рухами. Під час лікувальної їзди тіло розгойдується у трьох вимірах, але без жорсткого впливу на нього. Починають працювати вражені хворобою групи м’язів. Для цього іпотерапевт задає пацієнтові різні вправи або викладає його на спину коня. Це забезпечує додаткове прогрівання м’язів, адже температура тіла коня 39 градусів, і сідають на нього без сідла. «Коли знімаєш доньку з коня, вона тепла немов після масажу, - каже тато 11-річної Соні Заочинської пан Василь. – Вона живе з синдромом Денді-Уокера, тож має важкі розлади координації рухів. На коні донька одразу тримає спину рівно, хоча ані стоячі, а ні на стільчику зробити цього не може». Бабуся 12-річного Сашка Лія Чумакова доповнює: «Він самостійно не пересувається, тож потребує масажів, але через загрозу епісиндрому ми їх робити не можемо. На коні у нас все виходить без проблем, і йому дуже подобається кататися».
Емоційна складова занять дуже корисна для дітей з аутизмом, які працюють окремою групою: «Кінь чинить на вершника потужний емоційний вплив, що дає підґрунтя для лікування психоемоційних розладів і фобій, - пояснює тренер Альона Барабаш. - Між вершником та його конем налагоджуються дружні стосунки, що дуже важливо для невпевнених у собі, самотніх людей, а особливо людей з аутизмом». Кінь для таких занять теж потрібен особливий: спокійний, навчений і вгодований. З дітьми працює 10-річна дресирована конячка Рада. Вона спокійно дозволяє їздити без сідла лежачі, задом наперед і робити фізичні вправи, які корисні дітям.
