Понтонний міст через річку Ворсклу в районі села Кунівка востаннє ремонтували років десять тому. Через відсутність профілактики та неналежну експлуатацію, мостова споруда перебуває у жалюгідному стані.
По великому рахунку, доля мостової споруди нині хвилює виключно мешканців сусідньої із Кунівкою Чорбівської сільської ради. Особливо тих людей, хто проживає в маленькому селі Комарівка. Недаремно ж і міст називають то «кунівським», то «комарівським».
Той, хто добре знає географію Кобеляцького району, розуміє причину хвилювань жителів Чорбівської сільради. Адже відстань, яку доводиться долати до Кобеляк із Комарівки чи інших населених пунктів згаданої сільради за маршрутом через міст, набагато менша, аніж об’їзд «асфальтом» через Білики. Місцеві говорять про 20 кілометрів. Для людей, які їздять на стареньких «Жигулях» (а таких серед селян більшість), це досить важливо. Їм же доводиться їхати в Кобеляки в нагальних потребах — у лікарню, у різні адмінустанови.
Кобелячан і мешканців Кунівки проблема мосту через Ворсклу не надто хвилює. Вони їздять у комарівський ліс переважно за грибами або просто для того, щоб подихати насиченим фітонцидами повітрям.
Тому немає нічого дивного в тому, що питання ремонту понтонного мосту в основному задають мешканці Комарівки. Ось днями до редакції зателефонувала Тетяна Федорчук, яка живе в цьому селі. Жінка розповіла:
— Міст зараз фактично впав у річку і лежить на дні. Різні частини споруди розійшлися і мають неоднакову висоту. Через це проїзд по мосту став небезпечним. Я постійно нагадую нашому сільському голові Любові Васюті про проблему. Але вона навіть не виносить питання ремонту мосту на розгляд депутатів. Відповіді на моє звернення теж не дає. А вона ж у вашій газеті в минулому році обіцяла, що міст відремонтують.
Дійсно, у статті під назвою «Понтонний міст відремонтують весною» від 18 жовтня минулого року Любов Васюта розповідала, що споруду встановили військові спеціалісти. Вони попередили, що по мосту повинні їздити виключно легкові автомобілі. Якщо ж поїдуть «вантажівки», то міст буде зруйновано. Згадувала Любов Іванівна і про те, що ремонтувати споруду можна лише в період «великої» води, тобто навесні або восени.
У телефонній розмові, що відбулася 12 серпня вже 2019 року, Любов Васюта фактично повторила тези, озвучені майже рік тому. Вона сказала:
— Міст зруйнували «вантажівки». Їздили б «легковими» — усе було б нормально. Окрім того, щорічно споруду потрібно профілактично ремонтувати. Ми навіть спеціальні ланцюги для цього придбали. Але потрібно провести зварювальні роботи. Грошей, щоб усе це оплатити, у сільради немає. Я домовилася із представниками однієї організації про проведення зварювальних робіт. Обіцяють допомогти. Але примусити їх я не можу. Тому не можу і назвати точну дату ремонту.
Любов Васюта погоджується, що остаточно вирішити проблему може лише будівництво справжнього мосту через Ворсклу в районі Кунівки. Але це — із розряду ненаукової фантастики. Адже вартість подібних робіт зараз становить десятки, якщо не сотні мільйонів гривень.
