Не дивлячись на зовсім невелику кількість жителів, місцеве свято пройшло із розмахом. А благоустрою малесенького села щиро дивувалися навіть запрошені музики.
Жителів Леваневського трішки більше сотні. У принципі, схожі за розміром і розташуванням населені пункти в Україні виглядають не надто привабливо. У більшості випадків на них не надто звертає увагу місцева, а тим більше районна чи обласна влада, і підтримка в належному стані інфраструктури та благоустрою лягає виключно на плечі нечисленних жителів, більшість із яких є пенсіонерами. У кращому випадку, якусь допомогу надають аграрії, котрі обробляють навколишні ниви.
Та Леваневське є щасливим виключенням із загального правила. Так, живуть у селі в основному пенсіонери, так, поряд немає автомагістралі з усіма її перевагами, так, із робочими місцями є проблеми. Навіть клубу в селі немає.
Але, не дивлячись на всі вище перелічені об’єктивні та суб’єктивні проблеми, село Леваневське живе. І навіть може веселитися. Зайвим підтвердженням цьому стало проведення Дня села. Свято провели на відкритому повітрі. Погода цьому лише сприяла.
Відкрилося святкове дійство футбольним матчем, у якому традиційно «перемогла дружба». Адже між собою зіграли команди, до складу яких увійшли як молоді хлопці, так і ветерани фізкультурного руху. Граючи, футболісти свято дотримувалися олімпійського принципу щодо того, що «головне не перемога, а участь». Ветерани не намагалися «виплигнути із штанів», а молодь із поваги берегла ноги суперників. І вже через кілька годин суперники на футбольному полі завзято танцювали разом на дискотеці.
Дискотеку, а також концерт для жителів Леваневського, провели запрошені артисти із Канав та Василівки. Вони не приховували свого подиву ентузіазму селян та зразковому порядку в малесенькому населеному пункті. Освітлення, кілька майданчиків для відпочинку дітей та дорослих, благоустроєний парк не гірший, аніж у Кобеляках — усе це радувало око гостей.
Пояснення дає сільський голова Наталія Довга:
— Село Леваневське маленьке. Але воно живе, а не виживає. Думаю, що цьому феномену є пояснення. Так, ми, сільська влада, не забуваємо про жоден населений пункт та людей, котрі в ньому проживають. Гроші на благоустрій виділяємо регулярно, закупляємо тренажери для молоді, бесідки та альтанки для відпочинку людей старшого віку, ігрові майданчики для дітвори. Постійно вкладає кошти в розвиток сільської інфраструктури і наш «головний» аграрій, керівник підприємства «Колос» Вячеслав Нестеренко. Але головне, що самі люди хочуть жити в цьому селі. І хочуть, щоб воно було красивим. Адже ми можемо виділяти гроші, привозити музикантів та інших артистів, але якщо люди не мають бажання жити краще, то всі зусилля влади і спонсорів будуть марними. Леваневці — хочуть. Вони дуже багато роблять для села самостійно. Вони фарбують, прибирають, слідкують за порядком. Одним словом — молодці!
Ось і під час підготовки до проведення місцевого свята група ентузіастів, на чолі з Лідією Дзубою та Наталією Прокапало, навели в центрі села зразковий порядок, А Дар’я Варич і Артем Лоза підготували сценарій проведення свята.
Так що Леваневське живе. Та ще й веселиться.
