У наступному році в Україні відбудуться місцеві вибори. Поки що достеменно невідома дата їх проведення. Якщо нинішні нардепи не внесуть у законодавство ніяких змін, то вибирати місцеву владу українці будуть восени 2020‑го. Хоча подейкують, що «слуги народу» перенесуть вибори на весну. Доки рейтинг не впав. Юридичних підстав для цього немає. Але коли в Україні верховна влада звертала увагу на юридичні підстави?
І от напередодні майбутніх виборів усе частіше із владних кабінетів, тих, що на місцевому рівні, починають лунати зойки і плачі. Нинішні чиновники плачуться, що, мовляв, політичні конкуренти активізувалися, компромат на них шукають, критикують і всіляко заважають спокійно красти, ой, вибачте, працювати. От раніше, рік, два, три тому, як добре було, роби, що хочеш, крадь, як можеш, ніхто й слова не скаже.
Всілякі конкуренти, опоненти і опозиціонери таки дійсно починають активізуватися. Говорять, пишуть, сперечаються і не погоджуються. Недоліки в роботі влади вбачають і на них указують. А рік, два, три тому не бачили і не вказували.
Цікаві ж таки люди, усі оті, хто при владі. Інколи здається, що вони з іншої планети прибули. Таки напевне прибули. Не подобається їм, бачте, що їх критикують. При цьому досить часто чиновники використовують популярну фразу, яку в історії приписують знаменитому Йозефу Геббельсу «Критикуєш — пропонуй». Пропонуй, але при цьому на владу не претендуй. Цікава логіка, чи не так? Рібята-чиновники, так як може пропонувати людина, яка ваш пост не зайняла? У неї ж немає ні грошей, ні влади, ні впливу. Вона для того й пропонуватиме, щоб свою програму, своє бачення оприлюднити. А потім, як вашу посаду займе, втілюватиме в життя. І це нормально. Ненормально вважати, що прийшов на посаду навічно. І вважати ворогами всіх, хто тебе із трону зняти збирається.
А щоб не зняли із трону, напевне необхідно дотримуватися двох простих правил. Перше — не забувати, що чим вищий трон, тим болючішим буде падіння. Друге — працювати так, ніби вибори вже завтра. А не через рік, два, три.
Цікаві і всі оті опоненти та претенденти. Ні, не тим, що на владу претендують. Це — нормально в демократичній країні. А тим, що згадують про необхідність боротьби за владу за рік до виборів. А потрібно робити це одразу після оголошення результатів голосування. І критикувати, слідкувати, претендувати і опонувати так, ніби вибори будуть завтра.
Можливо, вищенаведені сентенції і не є правильними. І не потрібно владі і опозиції жити й діяти, як перед виборами. Але ж ніхто і не пробував. А воно ж таки, як борщ: щоб смачний був, пробувати потрібно.
