Із дня останніх виборів пролетіло чотири місяці. Десь зникли активні до виборів Вітки, Реки, Касаї, залишивши жителів Нехворощі та прилеглих сіл наодинці з проблемою відсутності лікарні, неможливістю вчасно та якісно отримати медичну допомогу. Нехвороща — край нафти та газу, край створення величезних банківських рахунків на Кайманових островах, і одночасно — забута околиця Полтавської області, звідки до найближчої лікарні понад 50 кілометрів.
Навесні 2019 року, наплювавши на статтю 49 Конституції України та на потреби місцевих жителів, завідуюча Новосанжарською районною лікарнею Ольга Гиря позбавила людей можливості лікуватись і закрила нехворощанське відділення. Цьому свавіллю фактично допомагав нехворощанський сільський голова Юрій Мовчан. Допомагав своєю мовчазною згодою. Ймовірно, для нього закриття лікарні дало можливість зекономити безліч коштів для більш «потрібних» речей — наприклад, премії для себе або ремонту за захмарними цінами тощо.
4 жовтня 2019 року на запрошення жителів Нехворощі я, разом з іншими активістами, приїхав на сесію Нехворощанської сільської ради. Сесія відбувалась у приміщенні клубу, присутніх місцевих було понад 100 осіб. Крик, гам, емоційні виступи жителів — було «весело». Сільський голова, прикриваючись якимись лише йому відомими «благими намірами», пропонував приміщення лікарні перетворити на Центр обслуговування населення. Ця забаганка повинна була потягти з бюджету громади понад 5 мільйонів гривень — майже стільки ж, скільки треба було б на лікарню. Виглядає так, що для нехворощанського сільського голови головне — хай буде що завгодно, лише б не лікарня. Чи не тому, що там грошей багато не подерибаниш?
Згідно законів України, голосування депутатів повинне відбуватись поіменно — або з допомогою системи «Рада», або шляхом опитування кожного депутата. Тоді як на цій сесії голосували шляхом підняття рук, тобто в спосіб, непередбачений законодавством. Відповідальність за це лежить на сільському голові Юрію Мовчану та секретареві Гапон.
Я, як громадський діяч, попередив голову і секретаря про порушення діючого законодавства під час голосування та попрохав їх проводити сесію та приймати рішення в спосіб, передбачений законом. Але керівництво Нехворощанської сільської ради не відреагувало на мій заклик, тому я був змушений викликати поліцію.
Новосанжарська поліція, мабуть, «підігріта» газом та нафтою з нехворощанських родовищ, всупереч статті 214 відмовилась порушувати кримінальну справу. І лише суд, у який я звернувся, 18 жовтня прийняв законне рішення та зобов’язав новосанжарську поліцію порушити кримінальне провадження за статтею 364 КК України (перевищення службових повноважень) на сільського голову Юрія Мовчана та секретаря Ольгу Гапон і розпочати досудове розслідування за цим кримінальним правопорушенням.
Так що — не хочеш лікарню, сідай у тюрму. Боремось за нехворощанську лікарню далі.
