Близько 11:30 на номер поліції 102 надійшло телефонне повідомлення про те, що у селі Світлогірському замінована будівля місцевої школи. Після такого дзвінка у терміновому порядку були підняті по тривозі поліцейські, рятувальники і медики. Та досить швидко виявилося, що замінування не було.
Тривожне провідомлення надійшло на номер 102. Оператори кол-центру одразу сповістили про надзвичайну подію керівництво Нацполіції та інших служб. На місце виїхали поліцейські та співробітники Кобеляцького райвідділу МНС. Були викликані медики. Школярів і педагогічний персонал евакуювали із будівлі.
Близько 11:30 на номер поліції 102 надійшло телефонне повідомлення про те, що в селі Світлогірське замінована будівля місцевої школи. Після такого дзвінка у терміновому порядку були підняті за тривогою поліцейські, рятувальники і медики. Та досить швидко виявилося, що замінування не було.
Тривожне повідомлення надійшло на номер 102. Оператори кол-центру одразу сповістили про надзвичайну подію керівництво Нацполіції та інших служб. На місце виїхали поліцейські та співробітники Кобеляцького райвідділу МНС. Були викликані медики. Школярів і педагогічний персонал евакуювали з будівлі.
Буквально через декілька хвилин стало зрозуміло, що повідомлення про замінування було неправдивим. У операторів залишився номер мобільного телефону, з якого здійснили дзвінок. Далі почалася перевірка. Оскільки оператор кол-центру чув у слухавці явно дитячий голос, то поліцейські вирішили вияснити, чи не телефонував на 102 хтось із учнів Світлогірської школи. Перша версія — хтось не вивчив урок чи не хоче писати контрольну роботу. Але перевірка класів, де того дня передбачалося виконання контрольних завдань, нічого не дала. Та все ж «мінера» дуже швидко знайшли. Ним виявився восьмирічний хлопчик. Він повідомив про замінування, аби похизуватися перед однокласниками своєю сміливістю. Під час бесіди із правоохоронцями хлопчина щиро дивувався, чому до навчального закладу прибули машини швидкої допомоги» і пожежників. Мовляв, він же лише поліцейських викликав. Одразу після дзвінка хлопчина вимкнув свій мобільний телефон. Але потім, коли всіх учнів попросили викласти «мобільники» на парти і увімкнути їх, то гаджет школяра обізвався на контрольний дзвінок поліцейських. З хлопчиком почали роботу психологи і педагоги.
Через кілька годин у школу прибули поліцейські-вибухотехніки із службовим собакою. Звичайно ж, ніякої вибухівки вони в навчальному закладі не виявили.
Відкрите кримінальне провадження за ознаками статті 259 Кримінального Кодексу України «Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності». Восьмирічну дитину до кримінальної відповідальності притягувати не будуть, оскільки закон цього не передбачає. Мають покарати штрафом його батьків. У цьому випадку — дідуся і бабусю, які виховують хлопчину. Можливо, позбавлення батьківських прав на дитину.
Україна переживає «бум» «замінувань»
Майже одночасно із «мінуванням» Світлогірської школи, схожі події відбулися в Дніпрі. Там за один день надійшло одразу 12 фейкових повідомлень про закладення вибухівки в навчальних закладах. Взагалі протягом останніх двох років в Україні почався справжній «бум» мінувань.
Правоохоронці зареєстрували 5 765 кримінальних проваджень через неправдиві повідомлення про загрозу безпеці громадян із січня 2014 року до жовтня 2019‑го. Про це повідомила Генеральна прокуратура України. Таку інформацію розповсюдило Агентство Українських Національних новин.
Так, за 10 місяців 2019 року зареєстрована рекордна кількість справ за цією статтею (1 542). За весь 2014 рік таких було 1202, у 2015‑му — 643, у 2016‑му — 939, у 2017‑му — 698, у 2018‑му — 741. Поліція Києва зазначила виданню, що збільшення кількості фейкових повідомлень про замінування в 2019 році відбувалося на тлі президентських та парламентських виборів.
За останні шість років 640 проваджень закрили на підставі пунктів 1, 2, 4, 6 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу. Мова йде про справи, закриті через відсутність правопорушення, складу злочину, набуття чинності закону, який скасовує кримінальну відповідальність за ті чи інші дії, наявність чинного вироку за тим самим обвинуваченням або ухвала суду про закриття справи за аналогічним обвинуваченням.
За даними прокуратури, які наводить видання, за шість років виявили 589 людей, які повідомляли неправдиву інформацію про загрозу безпеці громадян. Загалом до судів направили 701 провадження.
Стаття 259 Кримінального кодексу України (завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян) передбачає позбавлення волі на строк від двох до шести років. Якщо злочин спричинив тяжкі наслідки або вчинений повторно, мова йтиме про позбавлення волі на 4–8 років.
Насторожує той факт, що все частіше подібним чином жартують неповнолітні діти. А їх, за законом, навіть до відповідальності притягнути не можна. Як боротися із цим явищем? Чіткої відповіді не мають ні правоохоронці, ні педагоги. Напевне, вирішити проблему можна виключно комплексом заходів, починаючи із виховної роботи у навчальних закладах. Та все ж, головним чинником успішної боротьби із фейковими замінуваннями має стати невідворотність жорсткого покарання.
