Закликали фермери Народного депутата і політичну силу, яку він представляє.
18 листопада в Кобеляках відбулася зустріч аграріїв кількох районів із народним депутатом України Костянтином Касаєм. На ній обговорювалися проблемні питання, що виникають у зв’язку з намірами сьогоднішньої української влади розпочати процес продажу землі сільськогосподарського призначення. Зібрання відбулося в приміщенні районного управління агропромислового комплексу. На зустріч із Касаєм прибули не лише фермери Кобеляцького району. У Кобеляки приїхали і аграрії з усіх районів, що входять до виборчого округу, по якому до Верховної Ради потрапив Костянтин Касай. Були навіть представники Миргорода.
Одразу потрібно відзначити, що розмова вийшла гострою. Деякі фермери, не добираючи дипломатичних виразів, розкритикувати наміри влади розпочати продаж землі. І заявили, що втілення в життя цього плану може призвести у кращому випадку до скупки землі іноземцями, у гіршому — до громадянської війни з можливим розпадом держави Україна.
На початку зустрічі Костянтин Касай продемонстрував присутнім фермерам електронну карту. Він зазначив, що вона складена при допомозі супутникових даних, наданих «іноземними партнерами» (цитата). Дані цієї карти будуть «підв’язані» до Публічної кадастрової карти України. Вона вказує на наявність незареєстрованих земель, культур, якими вони зайняті, і навіть потенційної урожайності.
Землю продаватимуть через ОТГ
За словами Касая, дані цієї карти будуть узгоджені з даними Публічної кадастрової карти і Державної фіскальної служби.
Володимир Білоусько, голова Асоціації фермерів Кобеляцького району, одразу зауважив:
— Ні для кого не є секретом, що Держгеокадастр є найбільш корумпованою установою в Україні. Тому одразу виникають запитання, що можна порівнювати за допомогою таких карт.
Касай погодився із твердженням про корумпованість Держгеокадастру і запевнив, що вже із Нового року землями будуть розпоряджатися об’єднані територіальні громади. На що із місця відповіли реплікою:
— Це буде катастрофа.
Дещо пізніше тему передачі питань відання землею в руки новостворених громад розвинув інший фермер. Він сказав:
— От ви вирішили передати землю в розпорядження громад. Тобто, рішення будуть приймати органи, які не мають ні відповідного фінансового, ні організаційного, ні кадрового ресурсу. Там навіть інтелектуального потенціалу немає. Тобто, розпоряджатися останнім багатством України, землею, точніше, її продажем, будуть люди, яким інколи елементарних знань не вистачає. У більшості громад усім керують певні групи впливу, часто — голова і його родичі. Це дійсно стане катастрофою.
Касай відреагував:
— Громади будуть створені до Нового року. Вибори пройдуть навесні, можливо, восени. От ви і вмикайтеся у виборчий процес, ідіть у владу, формуйте нормальні команди, самі ставайте владою.
Як бути із Конституцією та правом на безоплатне отримання землі?
Розпочали фермери із головного — із відповідності законів щодо продажу землі діючій українській Конституції. Один із аграріїв, який назвався «Мишком», заявив:
— У Конституції записано, що земля є власністю всього українського народу. Хто вам дав право нею так розпоряджатися, передавати, точніше продавати тим чи іншим людям. Як ви можете приймати закон, що суперечить Конституції? Попереджаю, що ви будете за це відповідати.
Підтримав «Мишка» Іван Лещенко. Він доповнив:
— Я повністю погоджуюся зі словами виступаючого. Він все правильно сказав. Якщо приймаєте такий закон, то конституційною більшістю. А так за нього проголосували двісті сорок депутатів. А потрібно, щоб було не менше, аніж триста голосів. Це — перше. Друге. Ви, як депутат по нашому округу, маєте виконувати волю своїх виборців, прислухатися до їх думок, враховувати їх бачення і побажання. А ви із нами до моменту голосування не радилися, нас не слухали. А ми ж є вашими виборцями. І маємо зовсім іншу думку щодо продажу землі.
Згадали аграрії і про записану в земельному Кодексі України норму про право кожного громадянина України на отримання кількох земельних ділянок на безоплатній основі. Почав Павло Гунжель:
— Кожна людина має право на отримання землі на безоплатній основі. Далеко не всі цим правом скористалися. А почнуть продавати, то вже й не скористаються. Тобто, права громадян України будуть порушені.
Продовжив учасник АТО-ОСС із Карлівського району Володимир Мусяк:
— У мене підростає син. Йому три роки. Через 15 років він, можливо, захоче скористатися своїм правом на отримання двох гектарів землі. Але за ці роки ту землю вже розпродають. Взагалі пропоную згадати 90‑ті роки минулого століття. Тоді в людей ваучери за безцінь «братки» скупили і створені людьми підприємства отримали власників‑олігархів. Зараз із землею теж самісіньке буде. От лише «братки» можуть бути російськими.
Олександр Ткаченко розвинув тему:
— Усі ми знаємо, що частина мешканців сучасних псевдодержав ЛНР і ДНР мають українські паспорти. Але душі й мізки в них путінські. І от такі люди дістануть із схованок українські паспорти і скажуть: «Ми купляємо землю». А гроші їм дадуть, у Путіна вистачить. Це у нас, в українських фермерів, коштів обмаль, адже ми їх не накопичуємо, а вкладаємо у придбання техніки, добрив, у технології, створюємо робочі місця. І от такі скуплять землю. А як потім забрати, якщо виявиться, що вони «заслані козачки»? Міжнародне право, що захищає приватну власність, буде на їх боці. А там і Путін підтягнеться на захист ображених. І буде «руській мір» уже тут, у нас. Але ж і позбавити законних прав мешканців тимчасово окупованих територій теж не можна. Там є справжні патріоти, щирі українці. Як бути?
Народний депутат погодився, що законопроект щодо продажу землі, прийнятий у першому читанні, ще «сирий». Він висловив думку, що було б добре, якби за державою зберігся недоторканий банк землі.
Про нещасних бабусь, корупцію і війну
Дуже багато фермерів наголошували на тому, що в умовах, коли в Україні фактично триває війна, а всі державні органи влади корумповані, рішення про продаж землі сільськогосподарського призначення приймати зарано.
Андрій Селезньов:
— Я — керівник аграрного підприємства. Працюємо на території Карлівського і Чутівського районів. От ви вважаєте, що із продажу землі наповните бюджет. Це — хибна думка. Грошей вистачить на тиждень, місяць, рік. А що далі? Ви говорите про прозорий ринок. Де вона та прозорість у сучасній Україні. У нас ринок електроенергії прозорий, чи нафтовий, чи видобуток газу? Чи бюджет у нас прозорий?
Лунали репліки із місць:
— Усі попередні влади в Україні як вогню боялися піднімати питання продажу землі. А ви за це ухопилися, як слухняні солдатики, і ні про що інше не думаєте. У нас що, інші питання вже вирішені?
Олександр Квітчастий із Карлівки:
— Згадайте минуле століття. Був у нас гетьман Скоропадський. На мій погляд — в цілому видатний політичний діяч. Чого вартий той факт, що він наступникам бездефіцитний бюджет залишив. Так от, він послухав поміщиків у земельному питанні. А потім повстали через це селяни і пішли на Київ. І довелося Скоропадському тікати з німцями. А владу взяли російські більшовики, які селянам землю пообіцяли і дали. А потім забрали через колгоспи і Голодомор. Зараз ситуація повторюється. Це перше. Друге і головне. Тут уже говорили, що Україна воює. У той же час, на мирній території утворився своєрідний баланс. Я обробляю сто гектарів, хтось кілька тисяч. Але ніхто нікому не заважає, і на чужу землю відкрито не зазіхає. Почнеться продаж — і цей баланс буде миттєво зруйнований. І почнеться розбрат всередині воюючої країни. Хто від цього виграє, неважко здогадатися. Нагадаю, що зараз усі сильні держави цього світу землю скуповують, а не продають. Бо її, землі, цінність різко зростатиме. А бабусями, які не можуть продати свій пай, прикриватися не потрібно. Це — не найбільша загроза для України.
Володимир Білоусько:
— Я зараз говоритиму різкі, неприємні для Костянтина Івановича слова. Нехай не ображається, тут нічого особистого. Так от, я не боявся нічого при Януковичу. Не боявся при Порошенкові. Не боявся, коли напали кацапи. Починаю боятися лише зараз, коли при владі Зе-команда. Я чітко бачу, як нинішня влада нахабно маніпулює свідомістю людей. Людям розповідають про порушені права якоїсь міфічної бабусі, котра не може продати свій пай. І при цьому зовсім не говорять про щоденне порушення прав українців у окупованому Донбасі, мовчать про щоденне порушення прав громадян корумпованими судами, про беззахисність громадян внаслідок бездіяльності поліції. У нас економіка лежить, у нас корупція процвітає, а влада нічим, окрім лобіювання продажу землі, не займається. Хочете дати право бабусі на продаж паю? Дайте. Нехай держава у неї той пай викупить. Хочете ринку землі? Нехай буде, я не проти. Але не зараз. Років через п’ять, коли економіка почне працювати і з’явиться хоча б натяк на правову державу, де всі рівні перед законом. Зробіть перехід до ринку поступовим. Хоче людина продати пай — нехай купить сусід або громада. І ніяких значних податкових надходжень, ніякого економічного прориву вперед після продажу землі не буде. Буде лише продовження занепаду економіки. Приведу простий елементарний приклад. Починають продавати землю, фермери від розуміння незворотності процесу вмикаються в нього. Щоб мати гроші для придбання землі, не купляють техніку, не вносять добрива, хтось навіть не сіє. Бо то ж затрати, а гроші потрібні, щоб землю купити. І чим це закінчиться? А я скажу — голодом в Україні це закінчиться.
500 гектарів у одні руки і лоти в 20 гектарів
Розкритикувавши вщент нинішній законопроект, що регулює ринок землі, і наголосивши на передчасності початку продажу, фермери внесли пропозиції по суті. Вони вважають, що землі можна буде продавати лише фізичним особам і не більше, аніж 500 гектарів у одні руки. А під час електронних земельних аукціонів лот має бути не більшим, аніж 20 гектарів.
Костянтин Касай слухав усіх, ні з ким у словесні перепалки не вступав. І пообіцяв врахувати всі побажання аграріїв і не голосувати за закон у другому читанні, якщо бажані для українських фермерів поправки не будуть у нього внесені. Наступна зустріч нардепа із селянами мала відбутися 20 листопада.
Та, як пізніше поінформував редакцію Володимир Білоусько, зустріч відбулася 23 листопада. Білоусько зазначив:
— Потрібно віддати належне Костянтину Івановичу, він слухає. Сприймає навіть неприємні речі. Зізнається, що в деяких питаннях не розуміється. А як буде голосувати — побачимо. Ми вже говорили йому, що наступні зустрічі можуть бути із «зеленкою» та тухлими яйцями.
