Редакція вирішила порівняти тарифи та способи утилізації твердих побутових відходів у сусідніх райцентрах. Виявилося, що не дивлячись на суттєву різницю в розмірі тарифу, оснащеність технікою та способах збору відходів, комунальники Царичанки і Кобеляк, мають схожі проблеми.
Безумовно, проводити асбстрактні порівняння по методу «де чистіше» є справою невдячною. Адже критерій визначення «на око» є надто суб’єктивним. Від деяких кобелячан доводиться чути, що «в Царичанці чистіше, бо там контейнерів немає». І навпаки, знайомі царичани говорять, що заздрять кобелячанам через запровадження в місті контейнерного збору відходів. Кажуть:
— Добре в Кобеляках людям, коли захотіли, тоді сміття й викинули. А ми своє по днях до машини виносимо.
Та все ж, окрім суджень людей, які завжди бувають суб’єктивними, є цифри і факти. А вони говорять ось про що. У Царичанці питаннями благоустрою опікуються два комунальних підприємства, у Кобеляках — одне. Розмір царичанського тарифу за збір відходів суттєво вищий за кобеляцький. Якщо кобелячани платять за вивезення відходів 4 гривні, то царичанам аналогічна послуга обходиться у 18 гривень 63 копійки.
У обох населених пунктах справжньою проблемою для комунальників є вивезення листя та гілок. Як у Кобеляках, так і в Царичанці на цю послугу встановлений окремий тариф. Безкоштовно вивозити листя комунальники мають лише із громадських місць, таких як парки і сквери. Але по факту, населення за утилізацію органіки не платить. У Кобеляках листя і гілки несуть і везуть до майданчиків для контейнерного збору побутових відходів, у Царичанці складують у певних визначених владою місцях.
Щоправда, жителі Царичанки розповідають різне. Дехто каже:
— Не вивозять у нас листя. Як виходимо із ситуації? Палимо. Хоча і тут приїжджають із селищної ради і складають протоколи. Потім штрафують.
Володимир Стрілець, заступник селищного голови, пояснює:
— Так, вивезення листя і гілок є проблемним питанням. Люди не платять. Листя палять, хоча всі знають, що це заборонено. Щодо штрафів. Та нікого не штрафували. Пробували, але це викликало величезне незадоволення.
Одним із головних «плюсів» Царичанки посадовець вважає наявність санкціонованого звалища. Воно функціонує в сусідньому селі Івано-Яризівка.
Як уже було згадано вище, у Царичанці послуги по забезпеченню благоустрою займаються два підприємства. Одне із них перебуває у власності району. Директор комунгоспу Олександр Дубовик розповідає:
— Маємо 18 одиниць техніки. Здатні виконати весь комплекс робіт — від вивезення відходів до розчищення вулиць від снігу. Нашому сміттєвозу вже дев’ять років. Але справляється. Побутові відходи вивозимо двома способами. Від окремих приватних садиб забираємо по визначених днях. Люди виносять пакети і мішки з непотребом, а наші працівники збирають їх у спецмашину. У мікрорайоні Глинище це відбувається по вівторках, по всій іншій частині Царичанки машина їздить по четвергах. Мешканці багатоквартирних будинків зносять відходи в контейнери. У селищі їх встановлено 60 на 48 будинків. Якщо вивозимо листя і гілки, то нам платить селищна рада по калькуляції. У даному випадку якийсь чіткий тариф не встановиш. Калькуляція проводиться по відстані, яку долає техніка, і кількості сміття.
Працівники іншого комунального підприємства, що має назву «Господарник» і засноване селищною радою, вивозять відходи лише із громадських місць. Директор «Господарника» Олександр Корсун хвалиться:
— Оскільки підприємство нове, то і техніку нам селищна рада закупила новеньку. Є трактор «Білорус», є міні-трактор. Невдовзі отримаємо ще одну «обновку». Називати одиницю техніки не буду, щоб не зурочити. Скажу лише, що це буде дуже потужна і сучасна техніка.
Усі посадовці в один голос говорять, що головним чинником, який не дає можливості навести в селищі зразковий порядок, є низька культура населення. Люди ще багато смітять і не хочуть платити за послуги.
