Саме такою вийшла перша в новому році редакційна. Хоча написана вона ще в 2019‑му.
Волею долі склалося так, що автору більше доводиться працювати і спілкуватися з людьми, значно молодшими за мене. Як правило, різниця становить 10–15 років. Звідси — своєрідний конфлікт поколінь.
Досить часто ми в редакції сперечаємося з приводу сучасних, особливо цифрових, технологій. Напевне, через неминучі фізіологічні зміни автору цих рядків дуже важко дається вся ота діджитилізація. А молодь постійно кепкує із моїх «траблів», по українському — проблем, помилок під час роботи з платіжними та іншими системами. Та й відданість готівковим грошам у молодших викликає скепсис.
Як правило, дискусії закінчуються перемогою молодших. Що ж поробиш, їх більше, вони сильніші і розумніші. Усе — по правді життя. Але на деякі, майже філософські, запитання і вони, молоді й розумні, не можуть дати відповіді.
От скажімо. Зараз існує чимало різних платіжних систем. Вони дозволяють миттєво здійснювати банківські розрахунки, платити за комуналку, більше того, навіть кредити оформляти. Усе це за кілька хвилин, а то й секунд, і не встаючи з-за комп’ютера. Або й взагалі — із смартфона.
Але досить часто доводиться спостерігати, як у людей, які блискуче освоїли всі оті Приват24, не вистачає часу на те, щоб за допомогою них заплатити за комуналку. Усе є. Гроші є, навички є, Інтернет є. Часу немає. А я згадую, як кілька років тому в мене, та і в інших, вистачало часу на те, щоб відстояти довжелезну чергу на пошті. І все усі встигали.
Знову ж, зараз люди майже не читають паперових книг, одна за одною «помирають» друковані версії газет, відходять у минуле готівкові гроші. У принципі, усе можна пояснити: науково‑технічний прогрес диктує свої правила гри. Усе і про все миттєво можна почитати в Інтернеті, готівку успішно замінюють картки й електронні гаджети. Але ж…
Читаю ось, навіть не новину, а так, повідомлення, що такий собі Ден Ларімер скаржиться на те, що на Ютубі почали блокувати відеоролики про криптовалюти. Та й Бог із ними, із криптовалютами. Там ще не зрозуміло, чи то черговий лохотрон, чи спроба протистояти тим, хто друкує гроші.
Але отой Ларімер дає пораду купляти паперові книги. Їх у власника забрати важче. Попробуй обійди кілька мільярдів землян і позабирай у них трильйони книг. А електронні замінники «макулатури»… Раз — і немає. Причому, немає ні в кого. Окрім тих, хто всіма отими цифровими імперіями володіє.
Так і з електронними грошима. Одна секунда — і їх немає. Причому, немає, знову ж, ні в кого, окрім власників систем, читай — корпорацій.
Отака ортодоксальна редакційна стаття вийшла.
P. S. Бережіть паперові книги.
