У Полтавській ОДА він зустрівся з керівниками закладів фахової передвищої освіти Полтавської області.
Далі Єгор Стадний попрямував до Полтавської державної аграрної академії, де презентував концепцію реформування вищої освіти. Під час зустрічі заступник міністра освіти та науки представив якісно нову модель і відповів на запитання щодо реформи системи управління та фінансування закладів вищої освіти, яка розпочалася з 1 січня 2020 року, повідомляють «Новини Полтавщини»
«В Україні склалася і продовжувала існувати до сьогодні система, яка працювала, коли було багато студентів. Зараз, коли набори здобувачів вищої освіти вдвічі менші, продовжувати працювати за цією ж системою просто неможливо. Ми ставимо за мету відійти від залежності від кількості і переходити до залежності від якості. Саме тому нині МОН змінює формулу фінансування закладів вищої освіти. Вона встановлює об`єктивні критерії для усіх закладів вищої освіти. До 24 січня на сайті Міністерства буде опубліковано бюджет кожного університету. Починаємо цю справу з тотальної прозорості, для того, щоб усі зрозуміли як працює нова формула», – сказав Єгор Стадний.
Під час зустрічі заступник Міністра освіти і науки анонсував розробку нової 8-рівневої рамки кваліфікацій, оновлення переліку спеціальностей і класифікатору професій.
Після презентації заступник міністра освіти і науки відвідав ПНПУ імені В. Г. Короленка. Відбулася особиста зустріч Єгора Стадного з ректором Миколою Степаненком. Також він ознайомився із матеріально-технічною базою ПНПУ імені В. Г. Короленка, а саме відвідав Науково-методичний центр якості вивчення англійської мови та зарубіжної літератури, аудиторію українсько-японської дружби «Sakura» та Короленківський центр країнознавства.
Після цього заступник міністра відвідав Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Він наголосив, що у системі реформування мають значення політичні та якісні показники, повідомляє пресслужба навчального закладу. До перших належать: регіональний коефіцієнт, який одразу виявляє слабкі університети, масштаб навчального закладу (університети отримають фінансові стимули до об’єднання), та контингент студентів. Університети будуть конкурувати у субрегіонах.
До групи якісних показників належать наступні:
- зайнятість випускників (працевлаштованість випускників вимірюватимуть показником зайнятості на посадах, які вимагають кваліфікації вищої освіти, через 2-3 роки після випуску. Міністерство відмовляється від довідок про працевлаштування та використає бази даних, щоб нарешті показати зв’язок університетів і ринку праці. Зокрема, налагоджують взаємодію із закордонними реєстрами)
- обсяг залучених коштів на проведення досліджень, наукову роботу від бізнесу по господарських договорах та міжнародних грантів;
- присутність у міжнародних рейтингах QS, Times Higher Education і ARWU (важливий індикатор для іноземних студентів)
«Необхідно, щоб аграрні, технічні та політехнічні університети зберігали свої обличчя. За одного інженера чи агронома держава платить в 1,6 рази більше, ніж за одного економіста», – наголосив спікер.
Підсумовуючи свій візит, Єгор Стадний прокоментував чи готові заклади вищої освіти Полтавщини до змін.
«Реформи робляться не в кабінетах, а в конкретних університетах. Тому я їду і спілкуюсь – це дає ефект, якого не досягнути на відстані і через соцмережі. Подібні зустрічі планую проводити раз у три-чотири місяці. Я – аналітик за фахом і вже сьогодні можу спрогнозувати ситуацію, що очікує на заклади вищої освіти через три роки. Буде нелегко, вистоять найсильніші. Але вважаю, що Полтавська область має набагато кращі позиції, ніж багато інших областей. Можливо, відповідь полягає у тому, що профільність університетів зберігається. Немає такого «наступання на ноги», як в інших регіонах. Варто сказати, що заклади вищої освіти уже давно дозріли до таких змін. І ми тут виступаємо їхніми союзниками»».
