Земельні ділянки, якими жителі Шенгурів користувалися десятками років і безуспішно намагалися належним чином оформити, з «легкої руки» Держгеокадастру опинилися у власності мешканців іншої області. Юристи, котрі спеціалізуються на вирішенні земельних спорів, називають цю ситуацію типовою.
У четвер, 30 січня, біля будівлі Шенгурівської сільської ради зібрався гурт людей. Місцеві жителі зійшлися на зустріч із представниками землевпорядної організації для того, щоб дізнатися про майбутню долю земельних ділянок, на які вони претендують. Не отримавши остаточної відповіді, люди поїхали в Полтаву в обласне управління Держгеокадастру. Але й там нічого втішного вони не почули.
Та про все по порядку. Поряд із Шенгурами за межами населеного пункту є кілька великих земельних ділянок, придатних для ведення сільгоспвиробництва. Ще в 90‑х роках минулого століття цю землю фактично роздали місцевим жителям. Хтось отримав у користування гектар землі, хтось — два, ще хтось — декілька «сотих». Ішов час, люди землею користувалися. Одні самостійно вирощували на ній жито-пшеницю та іншу пашницю, інші віддавали в оренду агрофірмам чи фермерам. Але з різних причин повноцінне право власності на свою земельну ділянку не оформив практично ніхто.
І ніхто не знає, скільки б ще часу ця ситуація зберігала б статус-кво, якби дехто із селян не помітив, що на Державній Публічній кадастровій карті України земельні ділянки, на які вони претендують, уже «засвітилися» такими, що мають повноцінних власників. І це були не жителі Шенгурів. Шенгурівську землю почали масово отримувати мешканці Кременчука, а то й Кіровоградської області.
Пікантності ситуації додав той нюанс, що десятки жителів Шенгурів у різні часові періоди отримали розпорядження обласного управління Держгеокадастру на початок оформлення документів на землю. І вже заплатили за проекти по кілька тисяч гривень.
От для того, щоб обговорити ситуацію, дізнатися, «хто є ху», і вирішити, що робити далі, і зібралися на сходку жителі Шенгурів. Один з місцевих жителів зателефонував до редакції і попрохав приїхати на зібрання і розповісти про нього в газеті. На жаль, із поважної причини ми не змогли приїхати в Шенгури. Тому про зібрання і події, які йому передували, нам розповідав Михайло Брейко. Але він наголосив, що не був безпосереднім учасником події і не їздив у Полтаву в складі шенгурвських «ходоків». Тому ми вирішили перевірити інформацію з іншого джерела.
Розповідає Світлана Толмачова, шенгурівський сільський голова:
— У четвер до нас приїжджали представники не Держгеокадастру, а проектної організації, котра виготовлє документи. Що вони нового могли розповісти людям? Так, вони виконують умови договору. Виготовляють документи. І все, більше вони нічого не знають. Що у нас відбувається? А що відбувається, забирають у людей землю і віддають чужакам. Нашим, із різних причин під різними приводами, не підписують той чи інший документ, затягуючи час, а жителі Кременчука отримують шенгурівську землю без проблем. От слухайте. Колотнеча за нашу землю почалася не сьогодні і не вчора. Так, майже сто гектарів землі — це ласий шматочок. Ми вже їздили в Держгеокадастр, просили і вимагали, щоб землю отримали місцеві жителі. Нам звеліли привезти пакет документів. Ми дали людям викопіювання, інші документи, завірені печаткою сільради, підписами відповідальних працівників. І в той же час, жителі Кременчука і Кіровоградської області подали заяви на отримання цієї ж землі, не беручи жодних довідок із нашої сільради. І отримали її! Уже близько десятка наших земляків витратили по чотири тисячі гривень на проекти і залишились без землі. А таких у нас ще 67 чоловік. Їх землю теж можуть віддати чужакам. І всі кажуть, що це законно. Ми поїхали в Полтаву, зустрілися з Іриною Прудкою, яка виконує обов’язки керівника обласного підрозділу Держгеокадастру. І вона нам нічого втішного не сказала. Сказала, що хто перший оформить землю, тому вона й дістанеться. А як же гроші за проекти? Десь нас дурять.
Редакція звернулася за коментарем до незалежного фахівця. Відповідав Сергій Галушко, юрист, який уже кілька років займається питаннями, пов’язаними з оформленням землі. Він пояснив:
— Так, в цій ситуації, судячи із розповіді людей, закон не порушений. Розумію, що людям прикро це чути, але це факт. Є роз’яснення Пленуму Верховного суду України з цього приводу. Розпорядження Держгеокадастру на розробку проектної документації на землю, сама проектна документація не є правовстановлюючим документом. Так, обласні управління видають по кілька розпоряджень на одну й ту ж земельну ділянку. І закону при цьому не порушують. І отримає землю той, хто першим закінчить всю процедуру оформлення аж до реєстрації його у державних органах.
Отже, все, як у тій смішній приказці: «Хто перший встав, того і тапки». От тільки шенгурянам зовсім не смішно. Вони і гроші втратили, і надію та віру.
Саме ці події і стали причиною сьогоднішнього мітингу і перекриття траси Н-31
