До вольєру їдемо на всюдипрохідному УАЗику.
«Це наш незамінний «помічник», - посміхаючись, говорить Володимир Іванович Кизь, головний мисливствознавець ДП «Гадяцький лісгосп». – На автівці проїжджаємо не один десяток кілометрів за день. Де не проїдеш, там ідемо пішки. Підвозимо корма, перевіряємо порядок, бо ж зараз, самі знаєте, зброю тепер може купити будь-хто, тому кількість браконьєрів з кожним роком збільшується. Штрафи ж за незаконне полювання й досі смішні. Тож і виходить, що мисливцям доводиться і вдень, і вночі охороняти ледь не кожного звіра».
У лісі тихо-тихо. У верхівках дерев гуляє вітер, сніг повністю вкриває землю і навіть невеликі кущі. Краса. Десь, зачувши людські голоси відкликається сорока. Біля воріт вольєру зупиняємося.
На території тимчасового житла трапляються не тільки олені. Проходять адаптацію й дикі кабани. Для звірів тут створені всі умови, аби вони нормально обжилися на новому місці. Найбільше уваги працівники Безвіднянського лісомисливського угіддя звертають на раціон харчування тварин. Віталій Миколайович Луценко, єгер Безвіднянського мисливського господарства. Він годує, доглядає, слідкує за порядком. І хоча працює у лісі не перший рік, та таких підопічних доглядає вперше.
«Біля годівниць дикі звірі створюють справжній ажіотаж. Щоб наростити свої м’язи, вони їдять запашне сінце, - каже єгер. - Годуємо лише високоякісним кормом. Та вони не дуже й балувані. А ще в цих угіддях звірі приймають ванни, але замість води вони купаються в нафтопродуктах. Це для того, аби кліщі не дошкуляли. Ми їх не приручаємо, щоб потім не було проблем, коли випустимо. Он дивіться (переходить на шепіт, показує у вольєр – авт.), прийшли перекусити». Біля годівнички стояли красені олені. Почувши голоси, вони насторожили свої вуха і дивилися у наш бік. І тільки я навела фотоапарат, олені швидко зникли у лісових хащах.
«У зоні діяльності ДП «Гадяцький лісгосп» чотири мисливські господарства. Це Гадяцький та Зіньківський ГМР, МГ «Факел», лісогосподарство «Безвідне», - продовжує Володимир Іванович. - Територія 206 тис. га. Всі господарства займаються підгодовуванням та розселенням тварин. Початок цій добрій справі поклало МГ «Факел», яке ще у 1999 році, за спонсорські кошти, завезло 12 плямистих оленів, а через рік ще 8 благородних красенів. На даний час у «Факелі» популяція оленів складає до ста голів. Після цього у Безвіднянське господарство завезли 6 плямистих оленів, та вони майже не прижилися, бо там були самі самці. Вартість цьогорічного придбання 67 тис. грн., без спонсорської допомоги нам таку покупку не потягнути. Та треба подякувати і державі. Вольєр збудовано за державні кошти, це близько 40 тис. А будували його мисливці первинних осередків Гадяча, Лютеньки, Соснівки, Рашівки, Веприка, Мартинівки. Гадяцьке УТМР у 2002 році завезло 20 голів байбака, а у 2007 році завезли 9 плямистих оленів. Від нас не відстають і зіньківчани. Вони завозили косуль, кабанів, байбаків. На наступний рік планують завезти оленів. Ось так ми працюємо. Дуже велике прохання до мисливців – не спішіть піднімати зброю. Полюбуйтеся красою, дайте цій краси підрости і розвестися, а тоді, у визначений законом термін, з відповідними документами і пополюємо. Як говорять класики: «Мисливець – це вже хороша людина, тож будьмо ними».
