Районні депутати, які, як відомо, не беруть участі в процесі створення об’єднаних громад, чомусь різко стурбувалися тим, як нова влада «нарізала» на карті вже майже колишнього Кобеляцького району нові адміністративно-територіальні одиниці. І вирішили долучитися до відновлення «справедливості». При цьому одних — «помилували», других — «стратили». А своїх шкурних інтересів, звичайно, не вирішував ніхто.
Чергову сесію Кобеляцької районної ради спочатку вирішили провести за дві години. А в результаті лише одне питання розглядали майже стільки ж часу. І вирішили взагалі не закривати сесію. Та про все — по-порядку.
Головним «каменем спотикання» став процес створення спроможних громад. П’ять років, за які можна було об’єднатися, добровільно спливли блискавично. І, як і було обіцяно ще попередньою українською владою, розпочався процес створення об’єднаних територіальних громад у адміністративному порядку.
Оскільки зараз в Україні панує «народно-зелена» влада, то і в цьому питанні вона, звично для себе, все зробила через «..опу». Це при злочинному режимі Порошенка в Кобеляцькому районі планувати створити п’ять громад. Нові ж урядовці, яких, вочевидь, понабирали за оголошеннями, вирішили обмежитися двома. Чому так — нікому, зрозуміло, не пояснювали. Хоча недоброзичливці нової «народної» влади стверджують, що є дві основні причини різкого укрупнення громад. Перша — так легше буде дерибанити, точніше, продавати землю. Причина друга — у нової влади просто немає людей, які могли б хоча б балотуватися на керівників численних громад. Навіть по оголошеннях не йдуть, а актори з кіно про Голобородька та «95‑го Кварталу» закінчилися.
Так воно, чи ні, невдовзі дізнаємося. Але, як би там не було, наприкінці лютого 2020 року в «хитрому» розділі сайту Полтавської облдержадміністрації, до якого не кожен і дочитається, був опублікований найновіший Перспективний план спроможних громад. У сотень, якщо не тисяч, жителів різних населених пунктів Кобеляцького району ознайомлення з «планом зелених» викликало шок, котрий можна порівняти зі звісткою про позитивний тест на коронавірус.
Так, Канавську сільраду полтавські і київські чиновники вирішили «присобачити» до Нехворощі. Той факт, що між цими населеними пунктами фактично немає дороги і через це навіть припинене автобусне сполучення, нікого не збентежив.
Свою версію того, навіщо Канави «присобачили» до Нехворощі, під час виступу озвучив депутат Олег Решетило. Він розказав:
— Ця влада лише ділить і продає. Вони в Нехворощі забрали частину території на користь Драбинівської громади. І потім вирішили компенсувати Нехворощанській ОТГ ту втрату Канавами.
У результаті, Олег Решетило зробив основний внесок у наповнення нашої депутатсько-редакційної рубрики «Депутатизми». Хоча інші його колеги теж за словом у кишеню не лізли.
Взагалі Решетило був одним із найактивніших на сесії. Він не лише виступав, але й намагався жартувати, при цьому критикуючи, діючу владу. Олег Миколайович разів десять демонстративно голосно пропонував під час голосування по тому чи іншому зверненню.
Підримали Канави і Шенгури, «кинули» Білики й Бутенки
Тон сесії із самого її початку задав депутат Анатолій Кривуля. Він розповів, із яким обуренням жителі Канавської сільської ради зустріли звістку про те, що їх приєднують до Нехворощанської громади, розташованої на території сучасного Новосанжарського району. Кривуля говорив:
— У нас був шок. Люди чекають і вимагають негайного скасування рішення щодо включення Канавської сільської ради до складу Нехворощанської громади. Без відповіді я до них не з’явлюся. А заспокояться люди, коли побачать, що в Перспективний план внесли зміни, яких вони вимагають. Якщо нас не слухатимуть, то люди готові перекривати дороги.
— Далі трибуну для виступу надали Канавському сільському голові Сергію Гнатенку. Він розповів, які об’єкти були збудовані на території села за останні роки. Нагадав, що між Канавами і Нехворощею немає автобусного сполучення через зруйновану дорогу. А наостанок повідомив:
— Ми були в Полтаві в облдержадміністрації. Намагалися вияснити причину того, що нашу сільраду приєднали до Нехворощанської громади. Адекватної відповіді не дочекалися. Одне із пояснень — нібито враховували думку громади. Це — неправда. Ми провели опитування по всьому селу. У Канавах практично немає людей, які б підтримували ідею приєднання. До Нехворощі. Люди виступають за входження до складу майбутньої Кобеляцької громади.
Кривуля і Гнатенко запропонували депутатам райради проголосувати за звернення до Президента, Кабміну, нардепа Касая із проханням негайно внести зміни в план формування громад і включити Канавську сільраду до складу Кобеляцької ОТГ.
Забігаючи наперед, потрібно повідомити, що за цю пропозицію проголосували одноголосно.
А далі почалося ще цікавіше. Пролунали пропозиції прийняти звернення і щодо долі інших населених пунктів. Зокрема, Шенгури приєднати до Кобеляцького громади, а не до Озерянської, зберегти Бутенківську ОТГ і створити Білицьку.
По Шенгурах проблем із голосуванням не виникло. А ось по Бутенках і Біликах…
«Честь» Біликів захищав селищний голова Юрій Латиш. Він під час дискусії в сесійній залі устав з місця і запропонував депутатам райради:
— Прийміть звернення і по Біликах. Ми маємо все для створення спроможної громади. Але нас чомусь приєднали до Кобеляк.
Із місць Латишу почали робити зауваження:
— А де ваше звернення?
— А що, біличани можуть лише проти свинокомплексу кричати?
Не отримавши підтримки, Латиш покинув зал, гучно грюкнувши дверима.
На що Віктор Труш зауважив:
— Оце він так за Білики переживає. Сів би і тут же написав звернення.
Про Бутенки колегам взялися нагадувати Ігор Проценко та Валерій Дрига. Проценко нагадав:
— Колеги, Бутенки єдині в районі, хто виконав закон і створив об’єднану громаду на добровільній основі. А тепер їх приєднують до Кобеляк. Це — нелогічно і неправильно. Давайте приймемо звернення і про те, щоб залишили Бутенківську громаду.
Валерій Дрига доповнив:
— На карті спроможних громад залишили такі, які по всіх показниках поступаються Бутенкам. Це — несправедливо. Давайте підтримаємо єдину в районі громаду.
А ось Віталій Біланенко та Василь Гордійко виступили категорично проти того, щоб голосувати за збереження Бутенківської громади. Їх аргументи — громада неспроможна без приєднання до неї Марківки і Золотарівки. А Марківка і Золотарівка (читай — Гордійко і Біланенко, читай — Копелець) цього не хочуть.
Врешті, за звернення про збереження Бутенківської ОТГ не проголосували. Цікаво, що захищаючи свою думку, і Дрига, і Гордійко, і Біланенко прикривалися якимись списками із волевиявленням людей. Списки, звичайно, ніхто не показував.
Та й думкою людей можна маніпулювати із легкістю. Приклад Біликів, Червоних Квітів і Чорбівки, які в один день кардинально змінили позицію щодо створення громади, ще повинен не забутися.
Насправді ж, можна не сумніватися, що позиції депутатів продиктовані виключно власними інтересами. Дризі і Проценку добре співпрацюється із Скрильником. Гордійко дружить із Копельцем, Біланенко — теж. Та й не хочеться, аби документами на землю влада цікавилася. От так і голосують. Ні, думку людей звичайно теж слухають. Як кіт Васька із відомої приказки.
Депутатизми
— І нардепу Касаю направте. Нехай хоча б дізнається, що на окрузі відбувається.
— А ви пульти протерли спиртом? А то зараз уряд вживає безпрецедентні міри.
— Ну пхне і пхне, ну ти бачив. Напевне виспався.
— Людина, яка хоче грошей, вона міняється.
— Володимир Іванович, чого ви мовчите? Постукали б шваброю на другий поверх.
— Зеленського вже не хочуть. Хочуть дороги перекривати.
