У світі тривають спроби розкрити, як коронавірус перейшов від тварин до людей. Що роблять вчені, аби відстежити джерело спалаху, дізнавалася ВВС.
Десь у китайському небі летить кажан, залишаючи дорогою свій послід у лісовому ґрунті. Дика тварина, можливо, панголін, що винюхує комах серед листя, підхоплює інфекцію через екскременти.
Новий вірус циркулює в дикій природі, доки, зрештою, заражену тварину не зловлять. Тоді хвороба передається людині, яка розносить її далі. Так народжується глобальний спалах.
Вчені намагаються довести істинність цього сценарію, розшукуючи диких тварин, які переносять вірус.
«Розкрити всю послідовність подій — дещо детективна історія»,— каже професор Ендрю Каннінгем із зоологічного товариства Лондона (ZSL). За його словами, носіями можуть бути різноманітні види диких тварин, зокрема і кажанів, які переносять велику кількість різних коронавірусів.
Тож що ми знаємо про «момент перенесення»? Коли вчені зламали код нового вірусу, отриманого з тіла пацієнта, вони виявили причетність китайських кажанів.
Ці ссавці утворюють великі колонії, долають великі відстані та живуть на кожному континенті. Вони рідко хворіють самі, але мають можливість всюди поширювати збудників.
За словами професорки Кейт Джонс із Університетського коледжу Лондона, є свідчення, що кажани адаптувались до енергетичних вимог польоту і краще відновлюють пошкодження свого ДНК.
«Можливо, завдяки цьому вони можуть дати собі раду з вірусами, перш ніж захворіти. Але наразі це лише гіпотеза», — каже професор.
Немає сумнівів, що звички кажанів дозволяють вірусам процвітати.
«Розглянувши спосіб життя цих тварин, ви побачите, що вони здатні переносити велику кількість вірусів», — каже професор Джонатан Балл із Університету Ноттінгема.
«А зважаючи, що вони ссавці, існує ймовірність, що деякі з них можуть заразити людину безпосередньо або через проміжного носія іншого виду», — додає він.
Друга частина головоломки — таємнича тварина, яка інкубувала вірус у своєму організмі і, можливо, принесла його на ринок в Ухані. Один з підозрюваних, що опинився під прицілом, — панголін.
Вважають, що цей лускатий ссавець, що полює на комах, найчастіше у світі стає об’єктом торгівлі, а тому опинився під загрозою вимирання. Луска тварини має великий попит у Азії, її використовують у традиційній китайській медицині. М’ясо дехто вважає делікатесом.
ВАЖЛИВО ЗНАТИ
У двадцять першому столітті всі епідемії небезпечних інфекційних хвороб пов’язані саме з вірусами чи коронавірусами, які прийшли в людську популяцію від тварин.
2003 рік — тяжкий гострий респіраторний синдром SARS: у людську популяцію прийшов від летючих мишей.
2008 рік — «пташиний» грип H5 N1: від птахів, у тому числі курей.
2009 рік — «свинячий» грип A|H1 N1: свині.
2013–15 роки — близько-східний респіраторний синдром MERS: летючі миші та верблюди.
2019–20 роки — COVID-19: кажани та змії.
Їх убивають на замовлення: чому полюють на панголінів?
У панголінах знаходили коронавіруси, деякі з них вважають подібними до нового вірусу людини. Чи міг вірус кажана та панголіна перейти до людини? Експерти до будь-яких висновків ставляться обережно. Повні дані дослідження щодо панголінів не оприлюднювали, тож цю інформацію неможливо перевірити.
Професор Каннінгем каже, що велике значення має походження та кількість панголінів, яких вивчали в рамках дослідження.
«Наприклад, чи відібрали деяких тварин безпосередньо в дикій природі (тоді результати були б більш значущими), чи це була одна тварина, яку вже відловили чи вивезли на ринок (у такому випадку про достовірні висновки щодо справжнього носія вірусу не йдеться)?» — пояснює експерт.
Панголіни та інші дикі тварини, включаючи різноманітні види кажанів, часто продаються на «мокрих» ринках. Що, за словами професора, дає можливість вірусам переходити від одного виду до іншого.
«Тож, такі ринки створюють ідеальні умови для перенесення збудників хвороб від одного виду до іншого, у тому числі до людей», — додає Каннінгем.
Ринок в Ухані, який закрили після спалаху хвороби, мав відділ з дикими тваринами, де продавались у тому числі тушки верблюдів, коал та птахів. The Guardian повідомляє, що в одному з магазинів продавали живих вовченят, золотих цикад, скорпіонів, бамбукових щурів, білок, лисиць, їжаків (ймовірно, дикобразів), саламандр, черепах та крокодилів.
Наскільки нам відомо, кажанів і панголінів у списку не було, але влада в Китаї вивчить, які тварини ще там продавались, каже професор Балл.
«Якщо хвороба перекинулася один раз, ви захочете знати, чи зможе щось подібне повторитися, адже це важливо з точки зору охорони здоров’я, — говорить він. — І тому вам потрібно точно знати, які види тварин переносять вірус, а також які ризики спричинили саме перенесення».
Багато вірусів, з якими ми зіткнулися в останні роки, перейшли до людей від диких тварин. Це стосується Еболи, ВІЛу, Важкого гострого респіраторного синдрому та коронавірусу.
Професорка Джонс каже, що зростання випадків інфекційних захворювань через дику природу може бути пов’язано з тим, що збільшилася здатність людей виявляти такі зв’язки або стало більше посягань на місця проживання диких тварин. Таким чином, людина «змінює ландшафт та вступає в контакт з новими вірусами, яких людство раніше не знало».
«Якщо ми розуміємо фактори ризику, ми зможемо вжити заходів, щоб запобігти цьому без негативного впливу на диких тварин», — каже професор Каннінгем.
Природоохоронці наголошують, що хоча вважають, що кажани переносять багато вірусів, вони також є важливими для функціонування екосистем.
«Комахоїдні кажани поїдають величезну кількість комах, на кшталт комарів та сільськогосподарських шкідників, а фруктові кажани запилюють дерева та поширюють насіння, — говорить експерт. — Вкрай важливо, щоб ці види не були знищені через хибні заходи під егідою «боротьби з хворобою».
Після спалаху Важкого гострого респіраторного синдрому в 2002–2003 роках, який спричинив коронавірус, дуже схожий на той, що зараз виник у Китаї, країни ввели тимчасову заборону на ринки диких тварин. Але дуже скоро такі ринки знову з’явилися в Китаї, В’єтнамі та інших країнах Південно-Східної Азії.
Китай знову призупинив купівлю та продаж диких тварин для їжі, хутра та традиційних лікарських засобів. Є припущення, що цього разу заборона може стати постійною.
Хоча ми, можливо, ніколи точно не дізнаємось, як і де смертоносна хвороба перейшла до людей, ми здатні запобігти черговому «ідеальному шторму», каже професор Діана Белл з Університету Східної Англії.
«Ми збираємо тварин з різних країн, з різних місць існування, різного способу життя — наприклад, водоплавних чи тих, що живуть на деревах — розміщуємо їх поряд, створюючи бомбу сповільненої дії. Ми повинні припинити це», — каже науковець.
