Кожен із нас хоча б раз у житті чув про шаманізм. Але для більшості слово «шаман» асоціюється зі стереотипним образом дикуна, що стрибає з бубоном навколо вогнища. Не знайшовши переконливої інформації в Інтернеті, ми вирішили поспілкувалися з людиною, яка стала учасницею шаманських практик і готова поділитися досвідом з іншими.
Як з’явилася ідея вирушити до Перу для знайомства з аяваскою?
Усе почалося ще 2011 року, з експедиції до гори Воттоваара, яку багато хто вважає одним із найтаємничіших місць Північної півкулі. Ті, хто зважаться піднятися на схили цієї загадкової гори, зможуть отримати нові знання та новий досвід – для кожного він буде свій. Саме тоді я зрозуміла, що маю продовжувати свій шлях у сельві Перу. Приблизно рік пішов на підготовку до подорожі: ми планували маршрут, шукали інформацію про церемонію аяваски та шаманів, вирішували організаційні питання. І ось 2012 року нарешті опинилися в Перу.
Чи об’єднувала членів вашої команди спільна мета?
Кожного підштовхнула до подорожі власна мета: хтось хотів змінити своє життя, хтось сподівався позбутися хвороби. Я впевнена, що всіх нас поєднувало бажання пізнати щось нове і стати ближче до містичних традицій, про які в західному світі вже давно забули. Сьогодні обряд аяваски проводять в Еквадорі та Бразилії, але особливо багато центрів у Перу. Якщо лякає переліт на інший континент, можна взяти участь у церемонії і в Європі, де проходять короткі ретрити. Їх проводять шамани з Латинської Америки, але на глибоке занурення в традиції амазонської медицини сподіватися не варто. Якщо ви дійсно хочете вирішити внутрішні проблеми, не пошкодуйте часу і грошей на поїздку до Перу.
Які вони, сучасні шамани?
Шаман – обізнана людина, яку однак не варто вважати святим або гуру. Це професійний «провідник» у світ духів, знавець рослин та енергетики. Шаман може визначити проблему людини і підказати, що саме потрібно зробити для зцілення. Необхідно просто дослухатися до його рекомендацій, концентруючись на своїй меті.
Як проходять церемонії і скільки часу займає весь курс?
Церемонію аяваски проводять уночі в традиційних хатинах малока. Учасники (їх може бути від 5 до 20, залежить від сезону) по черзі підходять до шамана (в Перу його називають курандеро), отримують свою порцію аяваски і займають місця на підлозі. Аяваска – це відвар з ліани аяваски, листя чакруни, а також ще близько 20 різних рослин (рецептів існує багато). Далі гасне світло, і шаман починає співати пісні-ікароси мовою шипібо – саме за допомогою цих пісень курандеро взаємодіють із учасниками церемонії. Відвар припиняє діяти за кілька годин, після цього всі розходяться відпочивати та згадувати отриманий досвід. Не треба сприймати аяваску як галюциногенний відвар – перуанці вважають її медичним засобом, через який дух спілкується з вами.
Зазвичай курс аяваски триває 10–14 днів, з них перші кілька днів присвячено очищенню організму. Крім безпосередньо церемонії аяваски, різні центри можуть запропонувати рослинні парові лазні, промивання носа і горла ріпоте та інші процедури. Особисто для кожного шаман розробляє дієту та підбирає спеціальні рослини. Важливо під час курсу дотримуватися аскетичного споосбу життя та не порушувати простору інших учасників.
Вам вдалося досягти результату, на який ви очікували?
Так, саме досвід аяваски відкрив для мене новий світ, навчив по-новому дивитися на речі і навіть допоміг знайти справу життя. Завдяки амазонській медицині я почала вивчати наші вітчизняні рослини. Мене цікавлять забуті знання наших предків, які лікували хвороби, використовуючи лише трави та інші натуральні компоненти. Власне такий же підхід використовують шамани шипібо.
Чому в амазонської медицини так багато противників?
Офіційне законодавство більшості країн вважає аяваску нелегальною наркотичною речовиною. Саме тому багато хто проти такого типу медицини. Водночас у Перу – країні, де подібні трави використовують протягом багатьох століть, аяваску вважають культурним надбанням. Кожен має сам вирішувати, у що вірити. Але для цього необхідно стати учасником ретриту, отримати особистий досвід і тільки після цього судити про те, чим насправді є аяваска.
