Першими вшанували Тараса Шевченка голова Полтавської обласної ради Олександр Удовіченко, заступники голови Полтавської облдержадміністрації Андрій Баранов та Надія Мякушко, начальник обласного ГУ МВС України Михайло Цимбалюк, міський голова Полтави Андрій Матковський та секретар Полтавської міської ради Олександр Козуб.
Опісля покладання квітів та поклону керівники ще трохи постояли біля Кобзаря, спілкуючись один з одним, та пішли до своїх службових автомобілів. Студентство, яке обрамляло простір перед пам’ятником, спритно згорнуло національні прапори та пішло геть. Площа якось на диво швидко спорожніла. Лише група людей із вишитим портретом Кобзаря збиралася для спільного фото. Видно, що це найбільш свідомі шанувальники національного поета.
— Так, це моя власна робота, — відповідає на моє запитання щодо вишитого полотнища керівник Центру правозахисту і контролю за дотриманням законності в Полтавській області Зоя Коваленко. — Його порвали на Чернечій горі за радянської влади. Я його відновила. Але є й інші роботи присвячені Кобзарю. Завтра, наприклад, тут буде панахида, тому і оформимо захід трохи інакше.
На цьому можна було б і завершити розповідь про ці традиційні вже і офіціозні «підходи» до Кобзаря. Однак, повертаючись до редакції, поневолі згадав рядки Шевченка, які до того ж викарбувані і на самому пам’ятнику, — «І вражою злою кров’ю Волю окропіте». Адже вся дорога була густо вкрита краплями крові. Однак вбачати у цьому якогось знаку не хотілося...
