Минув місяць відтоді, як на ТДВ «Кременчуцька птахофабрика» загинули від задухи 600 тисяч курей. Усю біомасу тимчасово захоронили в Потоках, але вивозити на утилізацію ще не почали. Як пояснив директор підприємства Валерій Вакух, ще тривають дослідження біоматеріалу, поки що його транспортувати неможливо.
«Задіяні наукові заклади, укладений договір на проведення лабораторних досліджень із Національним науковим центром «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» міста Харкова. Спільно з інститутом розроблено план робіт, де визначено, що до 15 червня відбуватиметься збір інформації, моніторинг. За необхідності буде надано рекомендації щодо покращення процесу компостування. До 31 липня заплановано відбір зразків для лабораторної оцінки перебігу процесу компостування. До 15 серпня з огляду на результати лабораторних досліджень будуть надані рекомендації для подальших дій. До 31 серпня проведуть оцінку термінів продовження або завершення процесу компостування. Будуть визначені об’єми, якість продукції й подальші дії – вносимо як добрива або утилізуємо», – розповів Валерій Вакух на виїзному засіданні постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування.
Заступник голови облдержадміністрації Євген Греков наголосив, що іншого шляху, крім утилізації, бути не може.
«Варіантів тут немає. Шлях один – тільки утилізувати. Використання цієї маси необроблених відходів як добрив неприпустиме. Має бути лише утилізація. Наразі основна проблема, яку ми від вас чуємо, – відсутній транспорт для перевезення», – звернувся до директора птахофабрики Євген Греков.
«Нині всю захоронену птицю, в якому вигляді вона є, транспортувати не можна. Спочатку потрібно довести її до необхідного стану, а потім вивозити на утилізацію. Нині ведемо детальні перемовини із заводами. Ми спробували відправляти залишки корму та яйця на Токмацьку філію ДП «Укрветсанзавод», що в Запорізькій області. Перша партія – 20 тонн – уже відвантажена. Іншу готуємо до відвантаження до 12 червня. Транспорт знайшли. Хоч із цим, щоправда, були деякі труднощі, та ми впоралися. Контактуємо з представниками заводу. Думаю, знайдемо способи утилізувати все», – зазначив Валерій Вакух.
Розповів, що птахофабрика залучила до співпраці Полтавську державну аграрну академію.
«Проводимо постійний моніторинг компостних ям, місць складування, відбуваються дослідження води. Складені графіки подальшого лабораторного дослідження. Моніторинг відбувається раз на два тижні – води й раз на місяць – ґрунту. Відповідно до результатів експертиз змін у якості води не було й немає», – додав Валерій Вакух.
Очільник Державної екологічної інспекції Центрального округу Євгеній Мартосенко наголосив, що не варто плутати поняття й називати захоронення компостною ямою, адже це радше скотомогильник, які з 2015 року заборонені. Додав, що фахівці Держекоінспекції приїдуть на місце тимчасового захоронення птиці з перевіркою.
«Розуміємо всю відповідальність. Тому проводимо дослідження, контролюємо ситуацію. Маса, яка зараз є, буде вивезена, тут не зберігатиметься. Це тимчасовий захід. На цій ділянці буде проведена рекультивація», – сказав Валерій Вакух.
Зазначив, що питання забезпечення мешканців Поток питною водою вирішують. Разом із головою селищної ради, підрядником робіт і представниками птахофабрики було визначено місце облаштування свердловини. З метою з’ясування якості води були відібрані проби. За якістю вода відповідає показникам безпеки.
«Нині затверджений кошторис, підписані договори на облаштування свердловини. Сплачений аванс на виконання робіт. Відповідно до договору роботи проведуть до 1 липня», – додав Валерій Вакух.
Голова Потоківської сільської ради Юрій Зоря розповів, що проводили попередні розширені хімічні аналізи води, то нині показники в межах норми.
