Лучанку Марію Смик обізвали та вигнали із тролейбуса в Луцьку після того, як вона поступилася місцем старшій пані. Дописом про це дівчина поділилися на сторінці у Фейсбуці — «Історія про те, як я стала курвою. А чьо нє?»
Заходжу в тролейбус, сідаю. Рушаємо. Потім поступаюся місцем жінці років 50, що наполегливо зависочіла наді мною. На інше сидіння вирішую не приземлюватись, щоб дистанціюватись від осіб, які не вважають свої носики складовими дихальної системи і маски носять лиш на роті. Стою. Стоїть ще один хлопець.
На наступній зупинці в тролейбус завалюється тьма людей пенсійного віку. Вони швиденько займають всі вільні місця. Виходить водій, починає кричати, мовляв, треба спершу дивитись, чи є в тролейбусі місця, а потім заходити. Він урочисто оголошує, що ми не поїдемо, поки люди стоять. Ми з тим хлопцем стоїмо далі, бо зайшли явно раніше, ніж більшість тих, хто сидить. Якщо на вас ніколи не кричав ВЕСЬ тролейбус, то уявити наступну картину вам може буде не так уже й легко...
Усі ті люди починають голосно (дуже!) кричати. Якась жінка викрикує нам з хлопцем «Сучари!». Решта підхоплює. Хлопця називають дебілом, мені кажуть, що я курва. Дбайливо цікавляться, чи я, бува, не сліпа, раз не бачу, що мені треба вийти, і знову наголошують, що я курва і взагалі тьху на мене, тьху! Я запитую у посивілого чоловіка, який кричить найзатятіше, чи не бентежить його те, що я стою, бо поступилась місцем, що він власними очима бачив. У відповідь пролунало тільки життєствердне «Виходь, курво!».
