Причому не всупереч райраді, а за її підтримки
Зараз Старобільщина має «в активі» 6 створених ОТГ, і жодної - з центром у районному центрі. Одночасно з найближчими місцевими виборами район знову має «переформатуватися»: новостворені громади приєднають або до наразі не існуючої Старобільської, або до Чмирівської. Відстояти вдалося лише одну. Дехто переконаний, що кілька дрібних ОТГ на район - це недоцільно. Але є приклади, коли подібний формат функціонує цілком успішно. Зокрема, 4 ОТГ на території Царичанського району Дніпропетровської області, – пише сторінка «Старобільські новини».
- Коли реформа з децентралізації тільки розпочиналася, я категорично підтримувала позицію «один район - одна громада», - розповідає Світлана Горбачова, голова Царичанської районної ради.
Але згодом вона побачила, як працюють створені ОТГ. Побачила, що на місцях доходять руки до найвіддаленіших сіл. Що все робиться за ініціативи й за участі мешканців, і що активних людей стає все більше. І докорінно змінила свою думку. Таким чином, Світлана Андріївна стала однією з тих, хто відстояв перед центральною владою існування на території району чотирьох ОТГ. Всупереч перспективному плану.
Зараз на території Царичанського району лишилося лише дві сільради, які не входять до складу жодної ОТГ. За перспективним планом вони увійдуть до Могилівської громади.
- Усі чотири наші громади самодостатні, - каже Сергій Турський, голова Китайгородської ОТГ. - Тільки самодостатні кожна по-своєму.
Отже, про специфіку кожної з них - по декілька фактів.
Могилівська
Населення цієї сільської ОТГ - 4205 мешканців. Вона об'єднала 2 сільради (2 населені пункти). Ця громада одна з 11 на Дніпропетровщині і єдина в Царичанському районі, яка віддає до бюджету реверсну дотацію. І дуже багато в цьому важить той факт, що на території Могилівської ОТГ працює ТОВ «Маїсадур Семанс Україна». Так, минулого року бюджет громади склав 35,5 млн грн, з них 19,3 - власні доходи. При цьому 7,4 млн в бюджет сплатило саме «Маїсадур Семанс Україна».
Підприємство створене завдяки французьким інвестиціям. Воно вирощує й реалізовує елітне насіння кукурудзи та - меншими масштабами - соняшника й рапсу. Територія заводу - 15 га (див. фото). Тут працюють виробничі лінії. Тобто, тут відбуваються калібровка, сушка, фасування тощо. Недалеко від території заводу є невелике демо-поле (2 га), на якому вирощуванням культур займається підприємство. Крім цього, за договорами підприємство співпрацює з місцевими аграріями: за певних умов їм надають елітне насіння, а вони зобов'язуються вирощувати його відповідно до технології підприємства. Наприклад, у певний період вегетації спеціальним обладнанням усікають верхівку (волоть) кукурудзи. А згодом підприємство закуповує у господарств отриманий врожай (якщо все відповідає технології).
У сезон на підприємстві працює до 250 співробітників. Коли сезонних робіт немає, штат меншає на дві третини. Агрономів на підприємстві 10. Усі - чоловіки. Як каже Ігор Воронцов, технічний директор підприємства, досвід показав, що жінкам важко співпрацювати з керівниками агропідприємств, коли треба наполягти на своєму.
Через карантин журналістів у цехи не пустили. Але в докарантинний період сюди навіть водили екскурсії.
Підприємство підтримує громаду не лише податками. За потреби чистять взимку дороги, допомагають навчальним закладам тощо.
Китайгородська
Ця сільська ОТГ об'єднала дві сільради, загалом п'ять населених пунктів. За кількістю мешканців її можна порівняти з невеликими ОТГ Старобільщини - тут близько 3,5 тисяч населення.
Одне з найпотужніших бюджетоутворюючих підприємств на території цієї громади - ТОВ «Завод сільгоспмашин». Його директор і основний співвласник Володимир Цвілий має 12 запатентованих винаходів. На заводі виготовляють зернонавантажувачі, очисну та іншу сільгосптехніку, а також запчастини та комплектуючі до неї. Дещо виробляється за німецькими технологіями, дещо - за власними. Власна техніка має фірмовий синій колір з жовтими елементами. Значна частина виробничих процесів здійснюється за унікальними технологіями (наприклад, порізка металу, зварювання тощо). До речі, підприємство успішно брало участь у промисловій виставці-ярмарку в Ганновері - наймасштабнішій такій виставці у світі.
Царичанська
Ця ОТГ об'єдналася навколо районного центру - селища Царичанка. Тому, як зауважує Світлана Горбачова, голова райради, тут було трохи простіше, ніж у сільських ОТГ. Адже Царичанська громада успадкувала величезну частину районної інфраструктури. Загалом у громаді мешкає майже 15 тисяч населення, і близько половини - власне в Царичанці. Як каже Геннадій Сумський, голова ОТГ, у першу чергу селищна рада вирішила приділити увагу селам, а не центру. Щодо наповнення бюджету - тут, наприклад, працює підприємство з виробництва алкогольних і безалкогольних напоїв «Карат», яке забезпечує роботою понад 200 мешканців. Тут планується відкрити два супермаркети відомих мереж, а це дасть додаткові надходження до бюджету завдяки акцизу на алкоголь. Тут працює асфальтовий завод. І не лише.
Велику увагу тут приділяють розвитку культури й спорту. До речі, спілкуючись із журналістами, голова Царичанки зауважив, що громада шукає досвідченого хореографа, яким проводив би заняття з дітьми й не лише. Такому фахівцю готові дати житло.
– Зараз молодь тільки-но отримає диплом хореографа - і одразу ж за кордон, стриптиз танцювати, - напівжартома каже голова Царичанської ОТГ Геннадій Сумський.
Тому й надумали залучити фахівця, запропонувавши житло. Отже, якщо хтось із наших читачів виявить бажання спробувати себе в такій роботі на Дніпропетровщині, - звертайтеся.
Ляшківська
Цій сільській ОТГ 14 серпня виповниться п'ять років. До речі, Юлія Омелян, її голова - місцева чемпіонка щодо роботи на посаді сільського голови. Цю посаду вона обіймає 25 років поспіль. І на останніх виборах, коли створювалася ОТГ, набрала 71% голосів виборців. Щодо населення - ця громада найменша на Дніпропетровщині, тут близько 2,7 тисяч мешканців. Тобто, її коректно порівнювати, наприклад, із Веселівською ОТГ у Старобільському районі. Суттєва перевага Ляшківської ОТГ в тому, що вона створена однією з перших у країні, і коли вирішувалося питання щодо того, щоб лишити її в існуючому форматі, цей факт став вагомим аргументом.
Наповнюють її бюджет здебільшого аграрні підприємства. Про ініціативу одного з таких підприємств (ягідний кооператив) - нижче.
Матеріал підготовлено в рамках престуру "Реформи очима журналістів регіональних медіа", організованого Харківським пресклубом
