Як відомо, в Україні владою анонсований процес великого будівництва доріг. Про це оголосили чиновники вже колишнього Уряду Володимира Гройсмана, а після виборів естафетну паличку «великого будівництва» із рук «бариг» перехопили «зелені». Один із таких проектів реалізовується і на території Кобеляцького району. Поряд із нами проходитиме перша в Україні дорога, виготовлена з цементобетону.
Узагалі, будівництво автомагістралей із цементобетонної суміші не є якимось вітчизняним ноу-хау. Більше того — це зовсім не ноу-хау. Перші подібні дороги з’явилися на планеті Земля 100 років тому.
Американські хайвеї — чудовий приклад довговічності доріг. У США бетонні шляхи становлять 60% всіх автомагістралей в країні, в Європі — близько 40%. У США досі існує перша бетонна траса, побудована в 1930‑х роках у штаті Індіана.
Зараз технологія прокладання бетонних доріг настільки популярна, що її використовують для масового будівництва в усьому світі. Прокладати «бетонки» непросто, але великі затрати окуповуються завдяки довговічності цих шляхів. Такі дороги будують не лише у «старій» Європі і США. Навіть у відносно бідній Грузії вже є успішний досвід будівництва і експлуатації бетонних автодоріг.
Попри складність технології, така траса має низку переваг. Перша — довговічність: бетон витривалий до великих навантажень, перепаду температур та різного рівня вологи. Друга перевага — простота експлуатації: навіть коли дорога потребує ремонту, то він простіший і дешевший, ніж ремонт асфальтних шляхів.
І от для того, щоб випробувати на вітчизняних теренах зарубіжний досвід, українські чиновники вирішили почати із дороги Н-31 між Решетилівкою й Дніпром. Та її частина, що проходитиме через Полтавщину, і буде виготовлена з цементобетону. А якщо експеримент закінчиться успішно, то такі дороги робитимуть по всій Україні. Адже сировини для застосування подібної технології у нас більше, аніж достатньо. Це вам не асфальт, складові якого доводиться купувати за долари. Та ще й у Росії, із якою ми нібито не торгуємо.
Будівництво автодороги Н-31 триває вже близько трьох років. У цьому році воно має закінчитися. У всякому разі, це обіцяв Президент Володимир Зеленський. Безумовно, не може не тішити перспектива поїздити комфортабельною новою автомагістраллю та ще й «із вітерцем» і добиратися до Києва за чотири години, а до Дніпра — узагалі за 60 хвилин.
Але той «вітерець» ще гуляє в полтавських полях, а скандалів, пов’язаних із будівництвом Н-31, уже більше, аніж достатньо. Про сумнівний, із точки зору законності, видобуток корисних копалин фірмами, які будують нову автомагістраль, ми вже писали неодноразово. Писали й про руйнування місцевих доріг потужною технікою шляховиків.
Та ось днями стало відомо про чергову сумнівну «технологію» від шляховиків. Про що повідомляє громадський активіст та депутат Бутенківської ОТГ Павло Гунжель. Він розповідає про те, що будівельники почали використовувати в роботі сміття. У коментарі для редакції Гунжель пояснив:
— Я зняв відео про те, із яких матеріалів роблять розрекламовану дорогу. А роблять її, вибачте за вираз, із «гімна». Будівельники при будівництві дороги використовували будівельне сміття, тобто те, що вони згорнули в процесі підготовки будівельного майданчика. Це сміття почали вкладати в основу дороги: шматки асфальту, щебінь, пляшки, використані підгузки та інший непотріб вперемішку з чорноземом. А кілометр такої «гімняної» дороги, між тим, обходиться бюджету, тобто, нам із вами, у 120 мільйонів гривень.
Черговій кримінальній справі — бути!
Звичайно, можна припустити, що чиновники зі Служби автомобільних доріг України та будівельники, які виконують державне замовлення, вирішили швиденько запровадити на рідній землі суперсучасні голландські технології. Адже голландці ще кілька років тому анонсували, що будуть використовувати у шляховому будівництві різноманітні відходи, у тому числі і пластик.
Голландська будівельна компанія VolkerWessels розробила унікальний проект PlasticRoad щодо будівництва справжніх автомобільних доріг з відпрацьованого пластику, який виловлюють із вод океану або доставляють із сміттєспалювальних заводів.
Згідно з планом, секції дороги будуть виготовляти на заводі, а потім монтуватимуться немов конструктор Lego вже на будівельному майданчику. Це дозволить вести комунікації для датчиків руху і освітлювальних стовпів ще до відправки панелей із заводу. Сама конструкція також передбачає порожній простір під поверхнею, що полегшить подальшу прокладку кабелів і трубопроводів, а також зможе виконувати роль тимчасових резервуарів для води на випадок підтоплення доріг.
Розробники обіцяють, що нові дороги будуть більш витривалими, ніж звичайні. Вони витримуватимуть температуру від –40 до +80 градусів і підходитимуть для прокладання на будь-якому типі ґрунту.
Також пластикові траси будуть менш чутливими до корозії та пошкоджень і зможуть служити утричі довше, ніж звичайні асфальтовані дороги.
Якщо подібна наукова фантастика знайде своє втілення у реальне життя, то в Україні можна одразу «двох зайчиків вбити». І якісні та дешеві дороги зробити, і тисячі сміттєзвалищ ліквідувати. А почати можна з Кобеляк, зі смітника посеред лісу.
Хоча вже згадуваний Гунжель досить скептично ставиться до того, що фірми, котрі будують Н-31, використовують сміття з метою запровадити передові технології.
Він говорить:
— У нас, коли бачиш, як основу під дорогу державного значення роблять із усього, що у буквальному сенсі валяється під ногами, то розумієш, що хочуть зекономити, отже, вкрасти.
Заради справедливості потрібно згадати, що представник «Ростдорстроя» у категоричній формі відкинув усі притензії щодо порушення технології при будівництві дороги.
Можливо, що саме із Гунжелем погодяться правоохоронці. Адже редакції стало відомо, що за подіями, відображеними у відео, яке відзняв громадський активіст, поліція порушила кримінальну справу за статтею 191 КК України. Номер кримінального провадження 12020170190000461.
Так що, чергова кримінальна справа, пов’язана з будівництвом дороги, є. А ось що із цього «роя» буде… Швидше за все, буде, як завжди.
