Вчергове підкреслюю, що цей текст, як і всі редакційні, є виключно результатом суб’єктивних суджень автора, який, як і всі люди, може помилятися. Тому можете не вірити жодному слову. Одне прохання — просто подумайте. Це точно вам не зашкодить.
Звичайно, читачі «ЕХО» не могли не помітити надто скептичного ставлення автора статті до так званої пандемії нібито небезпечної хвороби, яку назвали COVID-19, або коронавірус. Так було ще на початку всесвітньої істерії навколо загадкової хвороби. І в процесі нагнітання ситуації ЗМІ, політиками та частиною медиків скептичний настрій лише посилювався. А після перегляду двох українських документальних фільмів з’явилася майже стовідсоткова впевненість у тому, що зараз ми всі є учасниками всесвітнього експерименту із промивання мізків. І всі оті дії урядів, політиків та медиків, які ми протягом півроку спостерігаємо, не мають жодного відношення до медицини, як такої. Надто — до збереження здоров’я нації.
Ось давайте разом спробуємо згадати і проаналізувати, що ж і як робили різні гілки української влади для того, щоб запобігти небезпеці. Правильно — ввели карантин, запровадивши абсолютно безглузді обмеження. Пам’ятаєте? Бігати і займатися фізкультурою не можна, по вулицях ходити в масках, гуляти в парках заборонено, працювати і заробляти гроші на життя — теж, планові медичні заходи скасовано, вільно пересуватися країною неможливо. А ще дебіли від влади на місцях почали заявляти, що найбільш актуальною потребою є будівництво крематоріїв та риття могил. Ну і паралельно спробували примусити людей скрізь ходити із паспортами.
Ну от і поясніть самі собі, яким чином будівництво крематорію чи наявність паспорта в кишені зберігає ваше здоров’я? Чи як уся ця маячні запобігає поширенню коронавірусу? Відповідь очевидна — аж ніяк не зберігає і ні на що не впливає. Докази з’явилися вже після послаблення так званого карантину.
Жителі Кобеляк, думаю, й інших населених пунктів, бачать, як земляки почали ходити по вулицях без масок. На пляжах та в інших людних місцях, окрім магазинів, теж ніхто намордники не одягає. Ну і де спалах хвороби? А він же має бути, адже коронавірус нікуди не щез.
Вам не здається це дивним? Окрім того, медики так і не можуть пояснити, у чому ж небезпека цієї нової хвороби. У всякому випадку, у Кобеляках, Нових Санжарах, Царичанці доводиться чути виключно штампований набір фраз про те, що потрібно «берегтися». А всіх захворілих, як підтверджують самі фахівці, лікували за стандартними протоколами. Нічого нового і особливого. І всі одужали, і ніяких надто тяжких перебігів хвороби зафіксовано не було.
Знову ж, якщо медики і політики стверджують, що коронавірус є особливо небезпечним для людей із хворобами серцево‑судинної системи, органів дихання та діабетом, то чому ніхто нічого не робить, аби українці менше потерпали від вищезгаданих патологій? Де заборона куріння чи продажу сигарет під час епідемії? Де введення додаткових податків на всі оті «коли», чіпси та іншу отруту, яка провокує ожиріння та хвороби? Де пропаганда здорового способу життя?
Нічого цього немає. Тобто, про справжнє здоров’я нації в реальності ніхто не турбується. Турбуються виключно про власні шкури і гаманці. Давайте задумаємося ще над одним моментом. От чому українська опозиція не критикує владу за її явно недолугі дії щодо боротьби із коронавірусом? Та тому, що опозиціонери, будучи при владі, робили б теж самісіньке.
Чому? Та тому, що коронавірусна епопея є грандіозним і досить успішним експериментом із зомбування більшості жителів планети Земля. Політики можуть почуватися щасливими, управляти мільярдами людей стало легко, як ніколи. Достатньо через ЗМІ, у першу чергу, через телебачення, залякати, заборонити, обмежити і в результаті отримати покірне й вірне населення.
Про те, як усе це робилося в 2015‑му і 2018‑му роках, українським режисером Іларіоном Павлюком були зняті два документальних фільми, котрі мають назву «Звичайні зомбі. Як працює брехня» та «Зомбі-2. Промивання мозку». Там усе чітко, буквально по поличках розкладено й показано, як звичайні добрі, спокійні, психічно здорові люди за декілька хвилин стають зомбованими і здатними не лише казати на чорне, що то біле, а й за 400 гривень до непритомності катувати таких же ні в чому невинних людей.
Дуже раджу передивитися ці фільми. Навіть дивно, що на їх створення Павлюку дали грошей, а потім випустили в ефір. Хоча пояснення є, автор різко критикує російську пропаганду за зомбування населення. Хоча насправді наша вітчизняна, як і американська, японська, німецька та інші пропагандистські машини, працюють за одним і тим же сценарієм.
А передивившись фільми, проаналізуйте всю цю вакханалію навколо коронавірусу в світлі отриманої, можливо нової для вас, інформації. Усе сходиться один до одного. Усі методи зомбування успішно використані під час спецоперації «Коронавірус».
Залишається два запитання. Навіщо це і кому потрібно?
Ну основна мета зрозуміла — вплив на людей, якими буде значно легше керувати. Окрім того, сильні світу цього, швидше за все, таким чином розв’язують чергову економічну кризу. Раніше для цього організовували війни. Зараз діють трішки гуманніше. Цим досягають двох цілей одразу. По-перше, підкорюють максимальну кількість населення, по-друге, не вбивають потенційних споживачів. Навіщо кидати бомби, стріляти, атакувати і відступати, коли можна просто через ЗМІ зробити людей рабами.
І на закінчення про головне — про чудодійний рецепт і вакцину від коронавірусу. Насправді, вона, вакцина, давно існує. Про це в першому з фільмів Павлюка ще в 2015 році сказав психіатр Олег Чабан.
Викиньте із дому телевізор — це і рецепт, і вакцина одночасно.
