На місці аеропорту хотіли збудувати котеджі та розважальний центр
Перший регулярний рейс аеропорт «Полтава» прийняв ще 25 травня 1924 року. Тоді на летовищі приземлився літак «Доньє—Комета», що курсував за маршрутом Харків—Полтава—Київ. До середини 80-х років минулого століття у Полтаві збудували аеровокзал, що пропускав 100 пасажирів на годину; бетонну злітно-посадкову смугу 2550 метрів завдовжки та 42 метри завширшки, котра приймала літаки загальною злітною масою до 64 тонн включно. З аеропорту виконувалися регулярні рейси до Москви, Києва, Сімферополя, Львова, Донецька, Архангельська, Ленінграда, Єревана, Мінська, літаки перевозили вахтові бригади полтавських нафтовиків до Тюменської області. У 1990 році з Полтави було відправлено 145 тисяч пасажирів, 79 тонн пошти та 3717 тонн вантажу.
Сьогодні такими здобутками головні повітряні ворота похизуватися не можуть. Регулярних авіарейсів немає, аеропорт обслуговує лише чартерні. У 2002 році над ним узагалі нависла загроза знищення: Міністерство транспорту України, на балансі котрого знаходився на той час вже збитковий полтавський
аеропорт, вирішило його закрити. Тоді, аби вберегти аеропорт, Полтавська обласна рада взяла його у комунальну власність. 11 липня 2002 року Кабінет Міністрів видав відповідне розпорядження.
— Нині своїх коштів аеропорту не вистачає, щоб утримувати ін-
фраструктуру, він дофінансовується з обласного бюджету, — розповідає начальник Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Полтавської облдержадміністрації Тарас Ткаченко. — Обласна рада виділяє від 1 до 2,5 мільйона гривень на рік для утримання персоналу, виплати заробітної плати та мінімальних потреб, аби втримати сертифікаційну спроможність аеропорту. Скажу відверто, було чимало пропозицій щодо використання інфраструктури та земельної ділянки аеропорту в інших цілях. Пропозиції лунали різні: від будівництва котеджного містечка до створення на території аеропорту розважального центру. Та обласна адміністрація й обласна рада мають принципову позицію: аеропорт має залишатися аеропортом. Ми ж прекрасно розуміємо: якщо сьогодні призупинити його діяльність, то повітряних воріт в Полтаву та Полтавську область більше не буде.
Оновлений аеропорт буде зручним для пасажирів
Вихід зі скрутної ситуації для полтавського аеропорту один — реконструкція, на яку потрібні чималі гроші. Світло надії у кінці тунелю з’явилося, коли Україна почала готуватися до фінальної частини чемпіонату з футболу Євро—2012. Тоді, розглядаючи готовність до проведення Євро у Харкові, згадали й про аеропорт «Полтава». Виявилося, що харківський аеропорт неспроможний прийняти чималу кількість уболівальників, які прилетять з різних країн Європи на футбольний чемпіонат. Тоді й було прийнято рішення зробити аеропорт «Полтава» допоміжним.
— Коли порахували сумарну пропускну спроможність обох аеропортів, нам поставили вимогу: «Полтава» має приймати 400 пасажирів на годину (сьогодні — 100), — говорить Тарас Ткаченко. — Реконструювати мають усе підприємство — аеровокзальний та аеродромний комплекси. Останній включає у себе злітно-посадкову смугу, доріжку для руління та перон, на якому розташовуються літаки на стоянку. Аеропорт «Полтава» включили до державної програми підготовки до проведення фінальної частини Євро—2012. 66,1 мільйона гривень планувалося виділити на реконструкцію злітно-посадкової смуги (ці фінансові зобов’язання бере на себе держава в особі Міністерства транспорту і зв’язку). Іншу частину — 12,6 мільйона гривень —власник має вкласти у реконструкцію аеровокзалу.
Торік, окрім видатків на виплату заробітної плати та вирішення технічних потреб летовища, обласна рада виділила 1 мільйон гривень капітальних видатків на підготовку проекту реконструкції аеровокзалу.
Завдяки тому, що обласній владі вдалося зберегти усю інфраструктуру, аеровокзал обійдеться лише 12 з лишком мільйонів. Буде відремонтовано існуючі приміщення (частина цих робіт в аеропорту вже виконана). Проектом також передбачено добудувати до вже існуючого аеровокзалу міжнародний термінал. Як говориться у супровідній записці миколаївських проектантів, реконструкція забезпечить аеропорту роботу у двох режимах. Йдеться про прийом фанів під час проведення матчів фінальної частини чемпіонату з футболу Євро—2012 з розрахунку 400 пасажирів на годину. І обслуговування регулярних рейсів: аеровокзал зможе приймати до 50 пасажирів на годину на внутрішніх рейсах та 150 — на міжнародних. Існуючу будівлю частково перепланують. Оновлений аеропорт «Полтава» обіцяє бути зручним для пасажирів: схема організації роботи дозволить проводити усі операції на одному рівні, уникнувши використання східців, ескалаторів та підйомників для інвалідів. Передбачено й дахову котельню, котра взимку працюватиме на обігрів приміщення аеровокзалу, а влітку вентилюватиме його. Проведуть також і благоустрій прилеглої території: відремонтують існуюче покриття, облаштують автостоянку на 190 легкових автомобілів і 17 автобусів, тротуари та доріжки для пішоходів.
Чи «прокинуться» держава і полтавські інвестори?
Держава в особі Мінтрансу в свою чергу визначила Державний інститут «Украеропроект» виконавцем проекту реконструкції злітно-посадкової смуги у полтавському аеропорту. Після реконструкції її технічні параметри дозволятимуть приймати літаки високого класу. От тільки реконструкцію у Полтаві ще так і не почали.
— Згідно з планом робіт цього року мали розпочати будівництво міжнародного терміналу аеропорту «Полтава», — розповідає Тарас Юрійович. — Але плани було зірвано з вини держави, котра не фінансує роботи. Свою частину область профінансувала, заплативши за проект реконструкції аеровокзалу. Але з державного бюджету кошти на проект реконструкції аеродрому так і не було виділено. Йдеться про 1 мільйон 700 тисяч гривень. Хоча інститут майже виконав проект, не отримавши при цьому жодної бюджетної копійки.
Проект є, роботи можна починати. Але полтавці цього не робитимуть, доки «не прокинеться» держава. Інакше це буде безглуздим закопуванням грошей: реконструкцію аеровокзалу не можна робити без реконструкції злітно-посадкової смуги, — переконаний Тарас Ткаченко. Тим паче, що Миколаївський інститут «Гіпроград» підписав угоду з Державним інститутом «Украеропроект» — роботи з облаштування аеровокзалу та злітно-посадкової смуги в Полтаві вони запланували у комплексі, щоб дотриматися всіх параметрів та норм.
— Ми намагаємося рухатися у паритетному напрямку, — коментує позицію обласної влади Тарас Юрійович. — Обласна рада підписала угоду з Мінтрансом, якою передбачено: якщо міністерство дійсно капітально відремонтує аеродромний комплекс, то рада передасть йому у власність цю злітно-посадкову смугу, а аеродромний комплекс залишиться у власності обласній. Обласна рада пішла на цей крок, але держава свої зобов’язання не виконує. І коли будуть гроші — невідомо.
Є щодо реконструкції аеропорту «Полтава» і ще один момент. Так би мовити патріотичний. На сьогодні аеропорт повністю сертифіковано для обслуговування внутрішніх авіарейсів. Може приймати та відправляти літаки і в темну пору доби — має відповідну світлосигнальну апаратуру та інфраструктуру. Якщо реконструкцію таки зроблять, аеропорт «Полтава» отримає міжнародний сертифікат й зможе приймати міжнародні авіарейси й після закінчення Євро—2012. Для аеропорту це серйозна перспектива. А відтак — і для полтавського бізнесу. От тільки місцеві інвестори особливого інтересу до аеропорту не виявляють.
— Якщо взяти великі міста Львів, Харків, Донецьк та Київ, то на плечі держави переклали не всю підготовку до Євро, — констатує факт Тарас Ткаченко. — У кожному з міст є інвестори, зацікавлені у піднятті іміджу свого регіону. Інвестор, який збудував у Харкові великий стадіон, займається й будівництвом аеропорту. Тому сусідам легше говорити з тим самим Мінфіном й вимагати від держави виконання своїх фінансових зобов’язань.
