На початку тижня, що звично, були засипані сотнями і тисячам повідомлень зі ЗМІ та соцмереж. Більшість із яких, не менш звично, не вартують навіть того, щоб про них згадувати, не те, щоб обговорювати.
Для себе автор цієї суб’єктивної статті виділив дві з тисяч. Не скажу, щоб вони викликали якийсь шалений резонанс у суспільстві. Але мене вчергове примусили задуматись.
У Президента України Володимира Зеленського — коронавірус. Це повідомлення є класикою жанру в переліку нікчемних новин. Ну от задумайтеся самі, на фіга вам знати про те, що в першої особи держави соплі і температура тіла 37,5?
Ну, захворів. Одужає, нікуди не подінеться. Молодий, здоровий.
Зрештою, якщо той різновид коронавірусної інфекції вже зайшов у людську популяцію, то протягом наступних двох-трьох років перехворіємо ми на нього всі. А там випрацюється колективний імунітет — і все буде добре. Хоча воно то, можливо, і без цього все було б добре, якби весь світ дружно не зробив медицину комерційним підприємством.
А ось друга новина, на мій суб’єктивний погляд, набагато цікавіша і більш значуща, аніж соплі в Зеленського. Далі цитата з інтернет-ресурсу «Слово й діло» із статті під промовистою назвою: «НАБУ і САП вперше повідомили про підозру в незаконному збагаченні»:
— …Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру в незаконному збагаченні колишньому першому заступнику начальника Головного управління Державної податкової служби в місті Києві Миколі Ільяшенку.
Про це журналісту «Слово і діло» повідомили співрозмовники в антикорупційних органах правопорядку.
За словами співрозмовників, Ільяшенку вручили підозру в незаконному збагаченні за одержання 1 з 6 мільйонів доларів, які мали передати керівникам НАБУ і САП за закриття кримінального провадження про заволодіння рефінансуванням Національного банку Реалбанком олігарха Сергія Курченка…
Оце так перемога! Нагадаю, що НАБУ, в штаті якого, згідно із даними відкритих джерел, десь 700 дармоїдів, ой, вибачте, висококваліфікованих працівників, САП (спеціалізована антикорупційна прокуратура) — десь чотири десятки таких же висококваліфікованих, були створені в 2015 році. А є ж іще й Антикорупційний суд! А туди на «мінімалку» ніхто працювати не піде. Тому що на «мінімалку» неможливо боротися із корупціонерами.
І от уся ця армія високооплачуваних фахівців за п’ять років спромоглася аж на одну підозру за незаконне збагачення? Це ж іще не вирок суду, провина податківця з Києва не доведена і він, відповідно, не покараний.
Хоча, можливо, у нас і корупції тієї вже давно немає, і за п’ять років ніхто в цій державі незаконно не збагачувався. Усі — виключно «нєпосільним трудом». Тим більше, що товариш із соплями ще навесні 2019 року проголосив, що «будемо садити». От усі корупціонери і послухалися.
