Новообраний голова Білицької громади несподівано легко отримав більшість у місцевому «парламенті». У всякому разі, на першій сесії депутатів громади в нього особливих проблем не було.
Коли готувалася перша стаття. Щодо результатів виборів депутатів місцевих громад і перспективи роботи їх керівників, то робочий заголовок мав назву: «Копелець — «на коні», Скрильник — «у вогні?». Адже побіжний аналіз складу депутатського корпусу обох громад давав більше підстав думати про те, що в Миколи Скрильника, який впевнено переміг на виборах у Біликах, виникнуть проблеми із формуванням лояльної до нього більшості. Але реальність виявилася дещо іншою.
Та про все — по-порядку. Для початку нагадаємо нашим читачам про те, хто ж став депутатами Білицької громади. Як і очікувалося, більшість депутатів виявилися самовисуванцями. Тобто вони не об’єднані в якусь формалізовану структуру, будь то партія чи громадська організація. І, теоретично, вони нікому не підкоряються і ні від кого не залежать, окрім своїх виборців.
У Білицькій раді депутатами-самовисуванцями є: біличани Юрій Латиш, Сергій Ананенко, Олександр Бажан, Віта Петрова, житель Бутенок Павло Гунжель, фермер із Червоних Квітів Петро Слоква, підприємець із Чорбівки Олег Халява, працівник колишньої Жуківської сільради Альона Демиденко, директор агропідприємства «МИР» Віталій Біланенко.
Серед партій найбільше представництво в раді нового скликання отримала «Довіра». Це — водій Вадим Стрельник із Куст-Кущів, безробітній Георгій Барсуков із Бережнівки та біличани Володимир Дзигар, Тетяна Кищенко, Наталія Таран, Роман Копелець.
Ні для кого не є секретом, що неформальним лідером політпартії «Довіра» є кобеляцький міський голова Олександр Копелець. Він сам балотувався від цієї політсили і всіляко підтримував її висуванців у інші ради. Аж до прямої незаконної агітації в комунальному бюлетені «Наше місто». Нагадаємо, що перед виборами міський голова Олександр Копелець під псевдонімом «житель Жуків Олександр Копелець» безоплатно закликав голосувати на виборах голови Білицької громади за висуванця «Довіри» біличанина Сергія Китайгору. Паралельно Олександр Копелець пояснював виборцям, чому не можна голосувати за Миколу Скрильника та інших потенційних претендентів на посаду голови Білицької ОТГ.
Звичайно ж, ніяких позначок «політ реклама» під цим агітаційним матеріалом не було, найімовірніше, не було й передбаченої законодавством оплати із виборчого фонду. Та й взагалі, дивним і вельми сумнівним з точки зору законодавства виглядає факт агітації в бюлетені Кобеляцької міської ради на виборах білицького селищного голови. Але коли Олександра Копельця хвилювали такі дрібниці, як дотримання букви і духу закону?
Отже, де-факто, «прокопельцівську» «Довіру» в раді Білицької громади представляють аж сім депутатів із 22‑х, тобто майже третина від усього корпусу.
А ось «замайбутнівців» до складу ради увійшло лише троє — Василь Телятник, Тамара Фуга і Катерина Скрильник. На їх підтримку Микола Скрильник, який теж балотувався від партії «За майбутнє», безумовно розраховувати міг.
Як міг бути впевненим у підтримці і депутатів від «Батьківщини» — фермера із Дрижиної Греблі Валерія Дриги, директора Бутенківської школи Григорія Журавля. Із ними Скрильник багато років успішно співпрацював у Бутенківській ОТГ. Міг Микола Володимирович розраховувати і на підтримку фермера із Бутенок Івана Стрюка, який став депутатом по списку «Опозиційного блоку «За життя».
Але ж це лише шестеро депутатів. А додайте до цього, що в раді вісім біличан, які теоретично можуть не сприйняти жителя Бутенок Скрильника. А згадайте про вічного і непримиренного опозиціонера Гунжеля, який теж зайшов у раду!
От саме тому і мала стаття про результати білицьких виборів називатися «Скрильник — «у вогні».
Скрильник vs Копелець — 1:0
Але, як уже було зазначено вище, сталося не зовсім так, як гадалося. Точніше — зовсім не так. Вочевидь, Микола Володимирович встиг перед сесією провести серйозну роботу, яка дала очікуваний результат. У всякому разі, на першій для нової громади сесії в її нового керівника особливих проблем не було. Усі запропоновані Скрильником кадрові рішення були прийняті.
Дискусія виникла лише під час обговорення кандидатури Сергія Петрова, як другого заступника голови ОТГ. Ігоря Федя, як першого заступника, та Альону Демиденко, як нового секретаря, затвердили швидко. А ось щодо Петрова трішки покричали. Частина депутатів‑біличан хотіли б бачити на цій посаді Сергія Китайгору. Але Микола Скрильник сказав, що із цим чоловіком працювати не буде.
У принципі, нічого дивного в цьому немає. І справа тут навіть не в тому, що Китайгора був ледве не головним суперником Скрильника на виборах. Адже, по великому рахунку, Микола Володимирович виграв вибори «в одну хвіртку», як кажуть у футболі.
Просто Китайгору надто ж ревно підтримував Копелець, із яким Скрильник, зважаючи на давню історію «приязних» стосунків, дружити сім’ями не збирається. Ніхто не збирається заперечувати той факт, що Сергій Китайгора має в Біликах авторитет і непогану репутацію. Але політика є політика, і умови в цьому випадку диктує Скрильник, як беззаперечний переможець.
Так що в умовному поєдинку двох впливових політиків місцевого масштабу рахунок поки що став 1:0 на користь Скрильника.
Чи зможе втілити в життя свої плани переможець кобеляцьких виборів, житель Жуків Олександр Олександрович Копелець — побачимо вже на першій сесії новообраної ради. Завдання перед ним стоїть нелегке. Але чого-чого, а труднощів Копелець не боявся ніколи, а цілеспрямованості й уміння досягати потрібного результату йому теж не позичати.
