Коронавірус коронавірусом, а шахраї тим часом не дрімають. І використовують як старі, «перевірені» часом, так і нові схеми для того, щоб поживитися чужими грішми. Отже, будьмо уважні!
Кілька днів тому до редакції зателефонувала жителька Кобеляк і розповіла, як її родичка, людина похилого віку, ледве не стала жертвою телефонних шахраїв. І лише візит більш молодшої людини з міцними нервами врятував бабусю від необдуманого кроку, в результаті якого вона могла позбутися грошей, які примудряється відкладати із пенсії.
Розповідає Марина С. (від автора: ім’я змінене):
— Заходжу я провідати родичку. Вона — людина похилого віку, здоров’я вже не те, коронавірус, знову ж. Потрібно поглядати за такими людьми. Заходжу, а вона з кимось говорить по телефону, у неї звичайний, стаціонарний, і плаче. Я до неї запитую, що сталося. А вона крізь сльози: «Ой, біда, біда». Я її заспокоїла і швиденько почала розпитувати, що ж сталося. І миттєво зрозуміла, що бабусю якраз дурять шахраї.
Виявилося, що за кілька хвилин до того бабусі подзвонив незнайомий їй чоловік. І одразу видав шокуючу інформацію:
— Із вашим онуком проблема. Він потрапив у аварію, у нього переломи обох ніг. Я — головний лікар. Будемо оперувати, потрібна згода родичів на введення сильних наркотичних препаратів.
Це — класика жанру. Шокуюча інформація, мозок у більшості людей вимикається. Вони миттєво потрапляють під вплив шахрая. Бабуся вже не могла сконцентруватися і скласти елементарний логічний пазл. Адже онук, який у неї дійсно є, проживає в Росії. У нього є батьки, доросла сестра, усі живуть поряд. І «головний лікар з Ростова» дзвонив би їм, а не бабусі в Україну.
Марина С. продовжила свою розповідь:
— Уявіть, як людей буквально гіпнотизують. Я, звичайно, того шахрая швиденько на місце поставила. Запитала, чому ростовський лікар на українській мові говорить, і він трубку кинув. Але ж бабуся все одно під його впливом. Я їй пояснила, що із Ростова їй би не дзвонили, нагадала, що онук і номера її не знає. Потім набрала через телефон росіян. По відеозв’язку онук перед нею танцює, а вона своє торочить: «Так він не в аварії?».
За ті кілька хвилин, доки бабусю «розводили», вона встигла написати заяву на їм’я «лікаря» і вказала в ній свої дані. Це добре, що жінка не отримує пенсію на банківську картку. Адже вона вже готова була віддавати гроші.
Що робити в таких ситуаціях? Коли вам дзвонять і шокують повідомленням, що хтось із близьких чи рідних потрапив у біду (аварію, лікарню, поліцію і так далі) і для нього потрібні гроші. Перевірений спосіб — не приймайте рішення самостійно. Звіть когось із сторонніх і розказуйте йому про ситуацію. Як правило, стороння людина, нехай і родич, сприйматиме повідомлення менш емоційно і зможе раціонально мислити й критично аналізувати ситуацію.
Буквально наступного дня до редакції звернувся кобелячанин, котрий розповів, що його мама теж стала жертвою подібних «жартів» шахраїв. Її шокували повідомленням про родича, який потрапив у ДТП. Телефонували приблизно в такий же час, чоловік зафіксував номер, з якого дзвонять шахраї — (050)053–37–35.
На «ковіді» теж «заробляють»
Було б дивно, якби шахраї не скористалися панічними настроями, пов’язаними з епідемією коронавірусу. Вони миттєво вигадали нові способи «розводу» довірливих українців.
Схема №1
Шахраї створили Viber-бот, який від імені одного з банків розсилав повідомлення про безоплатну фінансову допомогу від держави в умовах карантину та коронавірусу.
У повідомленнях пропонувалося заповнити дані картки для переказу коштів і вказати код підтвердження. Цих даних достатньо, щоб людина втратила свої гроші.
Схема №2
Серед нових кіберзагроз, які виникають на тлі епідемії, — шахрайські програми для мобільного телефону, які нібито відстежують ситуацію з поширенням коронавірусу у вашому районі. Насправді, установка такого додатку може вилитися втратою даних і грошей.
Кіберзлочинці створили розсилку від імені Центру громадського здоров’я МОЗ України нібито з останніми даними про епідемію. Однак у листі містився документ з вірусом, який після завантаження на пристрій користувача надавав аферистам віддалений доступ.
Схема №3
З урахуванням підвищеного попиту на різні віддалені сервіси під час карантину, почастішали випадки продажу підроблених онлайн-курсів і підписок.
У таких випадках жертви або безпосередньо відправляють кошти шахраям і не отримують послуг, або розголошують свої конфіденційні дані, що також небезпечно.
Схема №4
Окремий напрямок для діяльності шахраїв — нібито послуги щодо повернення коштів за придбані путівки та квитки, скористатися якими не вийшло через карантинні обмеження і закриття кордонів. Оплачуючи послуги таких аферистів, українці зазнають повторних збитків.
Схема №5
Почастішали дзвінки шахраїв, які називалися співробітниками фінансових установ.
Наприклад, під приводом перевірки даних, щоб уникнути штрафів за прострочення по кредиту під час карантину, вони намагаються дізнатися конфіденційну інформацію і отримати доступ до рахунків.
Схема №6
Традиційно у фокусі зловмисників опиняються пенсіонери. Серед сучасних легенд для обману — що пенсійне посвідчення під час карантину недійсне, а щоб врятувати заощадження, потрібно переказати гроші на іншу картку, нібито відкриту на ім’я жертви.
Схема №7
Користуючись готовністю українців допомагати нужденним, аферисти адаптували традиційну схему шахрайства під виглядом благодійної діяльності.
Тепер вони збирають гроші нібито на боротьбу з епідемією коронавірусу, щоправда, зазначеної ними організації зазвичай немає ні в реєстрах, ні в місті, ні на карті, як і засновників, і відгуків про їхню діяльність.
Схема №8
В умовах обмеженої роботи торгових центрів і ринків шахраї продовжують використовувати сайти безкоштовних оголошень для своїх цілей.
Схема наступна: шахрай на сайті рекламує трендовий товар за низькою ціною, у ході листування пропонує надійну доставку, а для її оформлення скидає посилання на внесення даних.
Внаслідок цього довірливий покупець потрапляє на фішингові сайти і втрачає гроші.
Схема №9
Також в умовах кризи зловмисники пропонують туманні схеми заробітку на нібито ліках проти коронавірусу. Зацікавлених жертв шахраї обробляють психологічно під час спілкування по телефону і, звичайно ж, відправляють на сайти зі шкідливим програмним забезпеченням.
Як не потрапити на гачок
Остерігайтесь ресурсів, де потрібно вводити конфіденційні дані: термін дії картки, CVV-код (3 цифри на звороті картки), коди підтверджень операцій із SMS-повідомлень від банку тощо).
Заведіть окрему банківську картку для розрахунків у Інтернеті та поповнюйте її по мірі необхідності.
Не довіряйте незнайомцям, перевіряйте інформацію, не розголошуйте конфіденційні дані, користуйтеся тільки перевіреними сервісами та сайтами.
