Новий рік позаду. Усе зі столу з’їдене і випите, а потім доїдене й допите. Час уже і борщ варити. І як тут не згадати нові тарифи та «Слуг (невідомо якого, але не українського) народу». Єдина надія на допомогу і взаєморозуміння — місцева влада. Свої ж, і навіть інколи в очі дивляться. Сьогодні поведем розмову не про очі, які бачили, що купували, а про владу.
Мої роздуми, як і попередні, є наслідком прохання друзів-земляків розібратися в поточній ситуації і на її основі зробити певні актуальні висновки й кроки. У попередній розмові про старосту громади була червона лінія: поважаюча себе влада повинна перед призначенням старости обговорити його кандидатуру на зборах села, незважаючи на те, що така процедура не прописана в Законі.
Групи підтримки деяких майбутніх старост громади закидали мене твердженнями, що я не розуміюсь у місцевій специфіці і тому подібні обговорення є нісенітницею, яка приведе до безладу. Я, як і більшість моїх земляків, гадаємо навпаки. І наша думка знайшла підтвердження наприкінці грудня в зареєстрованому у Верховній Раді проекті Закону №4535 «Про удосконалення роботи інституту старости», котрий у січні 2021 року буде прийнятий.
Найважливіше щодо старост
Зупинюся на основних положеннях майбутнього закону.
Перше — кандидати на посаду старости ОБОВ’ЯЗКОВО перед призначенням (за поданням голови міськради) обговорюються на зборах місцевих жителів (громадських слуханнях), учасники яких також мають право пропонувати для обговорення інших кандидатів. Внесення кандидатури старости і його затвердження депутатами має відбуватися лише відповідно до результатів громадських слухань. Призначення старости без громадського обговорення або без врахування наслідків громадського обговорення незаконне, а відповідальною особою за механізм і процес обговорення є персонально голова міськради.
Друге — юридично визначено термін «старостинський округ», як територію частини громади з розташованим на ній одним або декількома населеними пунктами, крім території адміністративного центру громади. До речі, тому, хто голові міськради порадив внести на сесію міськради 27 грудня проект рішення про розподіл міста Кобеляки на дві адміністративні території (суперечить ст.14 Закону «Про добровільне об’єднання…» ) з подальшим віднесенням їх до юрисдикції двох різних старостатів, потрібно, гадаю, шукати нову роботу. Адже фактично цей посадовець нехтує чинним законодавством або взагалі його не знає.
Третє — мінімальна кількість жителів старостинського округу — 1500 осіб. Менша кількість жителів передбачена лише в гірських селах, а максимальна є довільною і передана на розсуд громади.
Четверте — староста не може бути одночасно депутатом або членом виконкому. Його посадові обов’язки значно звузились, а його права лежать у площині діловодства та дорадчих функцій.
П’яте — староста працює відповідно до «Положення про старосту» (приймає міськрада) та «Посадової інструкції» (затверджує голова міськради). Ці документи мають знаходитись у публічному доступі в адмінбудівлі старостату.
Шосте — Закон зворотньої сили не має. Зараз багато громад скликають позачергові сесії з метою призначення «своїх» старост за «своєю методикою». До речі, депутатам, вважаю, доцільно було б обговорити необхідність забезпечення старости автотранспортом з персональним водієм. Багато громад, навіть набагато багатших за нашу, вирішують це питання шляхом відповідного договору з місцевим власником легковика по принципу «таксі», прописавши в ньому всі випадки, коли староста може скористатися автомобілем, і форму звітності за його використання. А по селу можливе використання службового велосипеда.
Від трьох до шести
Що ми маємо на сьогодні в контексті призначення старост громади. Депутати міськради не підтримали пропозицію Олександра Копельця про затвердження 8 старост, а віддали перевагу варіанту Василя Кіптілого і, незважаючи на малочисленний бюджет, погодили призначення в громаді 15 старост. Це рішення є популізмом. А справжнє наближення влади до людей — це не працевлаштування політичних союзників, а організація ефективної роботи найбіднішої в області Кобеляцької громади при мінімальних бюджетних витратах на її адміністративний апарат. Тому, як мінімум, треба повертатися до пропозиції голови міськради, виключивши Кобеляки, як адмінцентр громади, з переліку старостинських округів.
До того ж, проект нового Закону лише Світлогірській сільській раді дозволяє мати самостійний старостинський округ. Усім решті треба об’єднуватися в розрізі наявності не менше 1500 мешканців округу.
Я проаналізував, з метою оптимізації бюджетних витрат, можливі конфігурації старостинських округів, поклавши в основу адміністративну керованість, доступність, своєчасність та ефективність «старостинських» послуг для населення, приблизну рівність у кількості населення, кількості виборців, площі, сумі місцевих податків, наявності базових шкіл і медичних закладів, спільності економічних інтересів і навіть стану родинно-історичних та побутових зв’язків.
Також були враховані положення наказу МВС №650 від 28.07.2017 року про умови формування поліцейської дільниці та критерії організації роботи дільничного офіцера поліції. Отриманий результат (для зацікавлених поділюся детально) наступний: оптимальна кількість старостинських округів у Кобеляцькій громаді становить мінімум три, а максимум шість округів. Зменшення бюджетних витрат на старостат, у тому числі з точки зору транспортної логістики та доступності послуг у інтересах всіх мешканців округу, також можливе при, наприклад, розміщенні Підгорянського старостату в приміщенні міськради.
Пора засівати
Виходячи з подальшого перебігу процесу призначення старости в громаді, ми можемо бачити дії влади, а знаючи основні складові цього процесу — робити основний висновок: у чиїх інтересах діє влада і чи створює вона умови для всебічного розвитку громади.
Продовжимо думку в цьому напрямку. Про важливість, законність і необхідність прийняття Статуту громади (ст.19 Закону «Про місцеве самоврядування») і Плану розвитку громади ми вже говорили. Віз, втім, і нині там. Але, окрім них, депутати зобов’язані прийняти в інтересах громади ще низку рішень, які дадуть громаді можливість самоорганізуватися і впливати на прийняття рішень місцевої влади. Впевнений, що обранці про них знають, але чомусь зволікають. Так, чинне законодавство (ст. 7 Закону «Про місцеве самоврядування») дозволяє проводити в рамках однієї громади місцевий референдум (опитування). Але його проведення можливе лише при прийнятті міськрадою «Положення про місцевий референдум (опитування)». Проведення загальних зборів громадян (жителів села) і виконання рішень цих зборів (ст.8 Закону «Про місцеве самоврядування») також можливе лише при наявності відповідного Положення або прописаної процедури в Статуті громади. Теж саме можна сказати і про впровадження в життя місцевих ініціатив (ст. 9 того ж Закону) шляхом її реєстрації на електронному сайті міськради. Після того, як вона набере певну кількість голосів (з практики інших громад, це 2-10% населення громади), депутати ЗОБОВ’ЯЗАНІ в двотижневий термін (як виключення — на черговій сесії) розглянути її і винести відповідне рішення. Але ця норма Закону теж діє лише при наявності прийнятого міськрадою «Положення про електронну петицію». Слово за депутатами, адже на сьогодні дані питання не включені в чергу денну. Сподіваюсь, що поясненням є об’єктивні причини, а не бажання виключити жителів громади з процесу прийняття рішень.
І на останнє — про планування. На сьогодні міськрада вже повинна прийняти план роботи на 2021 рік (чергу денну) з переліком основних питань майбутніх сесійних засідань, яких повинно бути не менше одного на квартал. Але влада заклопотана своїми проблемами.
На сьогодні досить. Уважний читач уже зробив свої висновки, але будемо вважати, що голова і депутати вже налаштувались на роботу і надолужать пропущене. А якою буде їх робота на суспільному полі і що там виросте — покаже час. Лише б з голоду від такого врожаю не померти.
