Про результати унікального масштабного археологічного дослідження селітроварного майдану, проведеного науковцями НДЦ “Рятівна археологічна служба” Інституту археології НАН України поблизу міста Кобеляки на Полтавщині.
Вона змінила хід історії Європи! Основна складова пороху – селітра – допомагала міняти кордони та прискорювати прогрес.
Новий промисел – видобуток селітри – чотири століття тому набирав обертів і на Лівобережній Україні. Територію, де її добували, називають майданами. Їх облаштовували на місцях давніх курганів.
Українські селітроварні майдани, де добували сировину для пороху, досі залишаються маловивченими і зберігають чимало таємниць.
У 2019-2020 рр. на Полтавщині перед реконструкцією ділянки траси Дніпро–Решетилівка науковцям НДЦ “Рятівна археологічна служба” Інституту археології НАН України пощастило повністю дослідити такий комплекс XVII ст.
Розкопки відбувались у рамках досліджень, що передували реконструкції дороги Дніпро–Решетилівка на Полтавщині, на замовлення Служби автомобільних доріг у Полтавській області.
Кілька цікавих фактів із місця розкопок:
- облаштували майдан на місці давнього скіфського кургану;
- його роботу забезпечувало кілька десятків людей впродовж декількох місяців;
- селітроварні печі мусили працювати цілодобово, а температура в них могла сягати 1200º С;
- окрім виробничих споруд на території були і тимчасові житла.
Докладно про один із перших українських досліджених майданів, побут селітроварів, їхні знаряддя праці та ще багато цікавого – у матеріалі керівника цього проєкту, молодшого наукового співробітника Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Богдана Сала “Біле золото Полтавщини”.
