В умовах відсутності в Україні принципу верховенства права та повної бездіяльності правоохоронних органів, це запитання далеко не риторичне. Тим більше, що практичний досвід підтверджує, що виконувати вимоги законодавства у нашій державі невигідно і не потрібно.
Тепер перейдемо до реального досвіду і порівняємо реальні приклади із повсякденного життя двох сусідніх громад. Таких собі «половинок» колись величезного Кобеляцького району. Не важко здогадатися, що мова йде про Кобеляцьку та Білицьку об’єднані територіальні громади.
У обох громадах є діючі комунальні підприємства — кобеляцький «Водоканал Плюс» та білицький «Старт». Обидва підприємства виконують схожі функції — забезпечують населення питною водою, займаються благоустроєм, освітленням вулиць, підтримують у належному порядку об’єкти комунальної інфраструктури.
А ще, як виявляється, у обох підприємствах є боргові зобов’язання як перед бюджетом, так і перед приватними постачальниками продукції або надавачами послуг.
Кобелячани — «забили»
Про борги кобеляцького «Водоканалу Плюс», як і його попередника «Водоканалу», редакція вже повідомляла неодноразово. Борговий зашморг «на шиї» підприємства з’явився ще в 2019 році. Починалося все із «безневинних» 158 тисяч гривень. Але податковий борг безупинно зростав, що свідчить про те, що кобеляцькі комунальники просто «забили» на сплату податків і зборів. Станом на кінець 2020 року підприємство не заплатило до бюджетів різних рівнів 876 тисяч 436 гривень.
22 березня редакція знову перевірила, чи сплачують податки кобеляцькі комунальники. Виявилося, що тенденція не змінилася — як не платили, так і не платять. У всякому випадку, ресурс Опендатабот повідомляє, що станом на 1 лютого поточного року податковий борг вказаного підприємства становить 954 572 гривні 59 копійок (https://opendatabot.ua/c/41678708).
Нікуди не зникли й судові справи, одна із яких — кримінальна. Кримінальне провадження №12020170000000111 від 23.03.2020 року ведеться стосовно кобеляцького комунального підприємства за фактом видобування води без спеціального дозволу. Нібито, «водоканалівці» незаконно постачають воду кобелячанам ще з 2017 року. І за період з 2017‑го по березень 2020‑го їм нарахували збитків, нанесених державі, у сумі 1 мільйон 382 419 гривень 67 копійок (https://opendatabot.ua/court/95567841-3e9cf8e44f8490b9e3e61177acf8dec0).
Інший судовий позов — якраз стосовно несплати податків. Ще у вересні минулого року Полтавський окружний адміністративний суд постановив стягнути з «Водоканалу Плюс» за позовом Податкової служби 458 тисяч 993 гривні і 5 копійок (https://opendatabot.ua/court/91478639-30affd2e3d4a585ad73b0ab16cf2118e).
Біличани — заплатили
Якщо про фінансові проблеми кобеляцької влади та ввіреного їй комунального підприємства доводиться дізнаватися із відкритих джерел у Інтернеті (на запити міська владі і комунальники звично відповіді не дають), то біличани самі розповіли про існуючі і вже погашені боргові зобов’язання.
Днями про це редакцію повідомив заступник білицького селищного голови Ігор Федь. Він розповів:
— Неприємно про це говорити, але ми змушені були заплатити за борги, залишені громаді в спадок попереднім керівництвом комунального підприємства «Старт» (від редакції: нагадаємо, що ще в минулому році підприємство очолював Сергій Китайгора, який нині працює заступником кобеляцького міського голови). Коли після виборів ми приступили до виконання своїх службових обов’язків, то дізналися про боргові зобов’язання «Старту» по несплачених податках. Мова йде про податок на додану вартість та податок з доходів фізичних осіб. Податкова нарахувала майже 280 тисяч і 302 тисячі боргів по вказаних податках. Селищна рада була змушена заплатити. Адже в іншому випадку нам би заблокували рахунки. Отже, півмільйона боргів попередників сплатили. Але це ще не все. Приїхав у Білики такий собі підприємець Олександр Нестреляй. Він керує підприємством під назвою «Технології гідроочищення». І повідомив, що «Старт» винен йому 150 тисяч гривень. Нібито, за роботи з очищення каналізаційної системи. Було три угоди по 50 тисяч. Ми почали перевіряти. Договорів, зареєстрованих у Держказначействі, немає, ділове листування між комунальним підприємством і селищною радою не проводилося. У всякому разі, зареєстрованих листів ми не знайшли. Нібито, роботи проведені в червні минулого року. Акти виконаних робіт є. Вони підписані Китайгорою. На наш погляд, у подібній угоді є ознаки фіктивності. Але Господарський суд, до якого звернувся підприємець, постановив виплатити борг. Тепер нинішня селищна влада заплатить ще 154 тисячі. От і виходить, що за боргами Китайгори, як попереднього керівника, ми зараз змушені витратити із селищного бюджету небагато- немало, а майже 750 тисяч гривень. Погодьтеся, що ці гроші були б не зайвими, їх можна було б витратити на нагальні потреби.
Так хто правий?
От і думай тепер, чи потрібно віддавати борги і платити податки? Кобеляцьке керівництво демонстративно не платить. У найгіршому випадку — банкрутить одне підприємство і створює інше. Біличани — платять. І з цим втрачають кошти з бюджету.
І нібито за законом — праві біличани. Але, зважаючи на українські реалії, адекватніше діють кобелячани. Навіщо платити податки, коли можна цього не робити?
Та найцікавішою була б відповідь на інше риторичне запитання. Чому виконавча служба, податкова та інші державні органи одних контролюють, а іншим дозволяють порушувати закон?
Виходить, що достатньо вступити в партію «Довіра» і бути наближеним до голови Полтавської облради Біленького — і можна порушувати все, що можна порушувати? Принцип Беніто Муссоліні: «Друзям — усе, усім іншим — закон».
