Чорбівський чародій

Чорбівський чародій

Григорій Іванович Мокрий пише картини, робить столи, табуретки й сувеніри. А ще він грає на гітарі. Написав кілька пісенних текстів для землячки, заслуженої артистки України Тетяни Садохіної.

У доробку Григорія Мокрого — малюнки і вірші для дітей, які гідно оцінили Любов та Оксана Куторжевські. Вони надрукували про нього статтю в журналі «Рідний край», що видається Полтавським педагогічним університетом. Крім цього, дослідниці творчості митця видали книжечку «Інноваційний спектр поезій Григорія Мокрого» з його творами: «У війні нема потреби», «Вогонь душі», «Славні молоді роки», «Гуси», «Сімейний Петько», «Іменини у Дарини», «Нева» та іншими.

— Із ініціативи мешканців села та за їх підтримки облаштовую дитячий майданчик для сільської дітвори, — розповідав Григорій Іванович. — Хочемо встигнути до Дня села.

Батьківська садиба охайна, тут багато що зроблено героєм цього нарису. Відчувається художній смак. Роблю кілька фото. Цікавлюсь «Пірамідою». Це така дерев’яна споруда.

— У ній гарно відпочивати, спілкуватися. Цікаво, якщо поставити всередину піраміди воду, то рідина набуває цілющих властивостей, — говорить Григорій Мокрий.

У його руках все оживає, набуває неповторної краси.

Григорій Мокрий народився в Чорбівці, тут навчався в школі. Двадцять п’ять років працював у Дніпрі. Нині — знову в рідному селі.

Вірші — це прояв його світосприйняття, життєвого досвіду, переживань, мрій. Він любить твори Шевченка, Гоголя. Читає історичні книги.

Григорій Іванович дбайливо зібрав, зберіг і впорядкував до видання патріотичні твори свого земляка Віталія Андрійовича Дейнеки, написані ще в радянський період. Через сміливі висловлювання твори не пройшли цензури і не були надруковані.

Любов до Батьківщини, до рідного краю, до найрідніших людей відчувається в поетичних творах Григорія Івановича «Надвечір’я», «Моє село», «Ворскла», «Пісня про Полтаву», «Росте бур’ян», «На чужині», «Весняна».

У нього своє неповторне бачення природи: «улігся час на цвіт духмяного бузку», «запалали світанки в весняній обнові», «день яснів ароматом», «юність пливла в хмаринці синій», «горять вогні в поемах, віршах», «крапельками блиска поріжок, нічка в’ється», «початок твій струмки-алеї живить далеке джерело», «на село упала хустка з хмар», «місяць тихо ріжком зачепив цвіт калини».

У вірші «Сон» (версія Мокрого) «згадався вчинок Прометея, вогонь душі він дав мені».

Поет засуджує агресивні дії сусідньої держави: «хто думав, що прийде війна, що кат російська сторона… Болить родині і мені та Бог на нашій стороні». «О, злий сусіде, подоба Каїну, заклятий «брате», чорнокрилий птах! Які вітри, ти шлеш на Україну? Які Боги у тебе на устах?», «політики, епохи злої, дружіть з своєю головою».

Письменник у віршах намагається відновити історичну правду: «Київ‑Русь! Це матір наша, яка виросла з руїн. А Росія — просто РАША для спільноти всіх країн…».

Уболіває поет за долю села, його трудівників: «сплять колгоспи в осинових перлах, гинуть села крізь сонні гаї… хижа пам’ять минулого стерла ясну молодість предків моїх», «сіяли, жали, жили як уміли, місяця-серпа посивілі сини», «славний образ дідуся десь поза законом».

Цікаві пісенні тексти: «Прадідівська хата», «Я радію цій весні», «У моєму садку», «У дворі розцвітає вишня».

На моє прохання зазвучала гітара в руках Григорія Івановича: «Вулиця до вулиці тулиться, небо сяє, а бува й хмуриться…».

Рідкісний талант чорбівського митця вилився у віршики для дітей: «Зайчик Руся», «Їжачок», «Хрячок -дивачок», «Мишка», «Ласуні», «Каченята», «Телятко Му», «Котик», «Тобик»».

Через кілька днів, як побував у його сільській майстерні, виникла ідея організувати виставку робіт майстра. Зателефонував Григорію Івановичу, щоб домовитися про організацію виставки в Кобеляцькому музеї літератури і мистецтва. Він дав згоду.

І наостанок ще одна приємна новина: побачила світ книга поета «Любіть Україну».


Автор: Леонід МИТЬКО


6 квітня, 18:47 | Кобеляки | Цікаве


1. Седой / 6 квітня, 22:01
Кастрюлю снять бы, цены б ему не было :(
2. Чудо Юдо / 7 квітня, 15:58
1.Седой
«Кастрюлю снять бы, цены б ему не было :(
»

...А як ватнік надягти і ще б балалайку в руки дати, так взагалі золотий чоловік був би! :-D
3. Selena2017 / 7 квітня, 17:22
2.Чудо Юдо
«2. Чудо Юдо / сьогодні, 15:58»


Той ватнік з балалайкою до шкіри ренегата вже так приросли , що й в труні не зітліють
4. orakul / 8 квітня, 07:33
Народ в ватніках одержав Перемогу у ВВВ, врятував Європу від фашизму, відбудував країну і вивів економіку України на одне з перших місць у Європі, а по деяких показниках навіть на перше місце. А пришелепки у каструлях отримавши халявну спадщину від ватніків вщент все зруйнували, опустили країну до рівня бананової республіки та ще й розвязали братовбивчу війну. І вони блін на цьому ще й не зупиняються, ще мало горя вони принесли народу вщент втратившому мізки від телевізору. Вони тепер хочуть спродати землю і знову розпалити війну тепер вже по всій країні. І ця публікація теж спрямована на розпалювання ворожнечі не лише міжнаціональної, а й ворожнечі між народом України.
5. Чудо Юдо / 8 квітня, 21:18
4.orakul
«Народ в ватніках одержав Перемогу у ВВВ, врятував Європу від фашизму»

Перед цим допомігши фашизму цю Європу захоплювати :)
Посилання на news-sphere.com - Фотошоп?:)

4.orakul
«А пришелепки у каструлях отримавши халявну спадщину від ватніків вщент все зруйнували»

Спадщину зруйнували у 90-х, то виходить «катрюлі» уже тоді носили? Діду, а ти також носив чи просто скраю у хаті жив коли країну грабували?:)
6. orakul / 9 квітня, 18:59
5.Чудо Юдо
«Фотошоп?:)
»

Ні, не фотошоп. Тільки що з того? Вже зарікався не звязуатися з пришелепками, бо на вас лише нерви тратиш, а толку ніякого. Вам яку фотку не покажи, так ви тупо всьому і вірите. Посилання на wiki.istmat.info
7. orakul / 9 квітня, 19:05
5.Чудо Юдо
«
Спадщину зруйнували у 90-х, то виходить «катрюлі» уже тоді носили? »

Ні, тоді ви ще каструлі не носили. Тоді ви же тільки вилазити почали із схронів. І навіть не ви, а ваші наставники, які потім вже виховали таких як ви.
5.Чудо Юдо
«Діду, а ти також носив чи просто скраю у хаті жив коли країну грабували?:) »

"Скраю жив" і чесно працював, але подіяти нічого не міг, так як і зараз. Хоча, чесно кажучи на той час і я і багато хто не все розуміли. Але зараз не розуміти того що відбувається, то це вже тупість. Зараз доступна майже вся інформація.
8. Чудо Юдо / вчора, 21:41
7.orakul
«Тоді ви же тільки вилазити почали із схронів»

Хто такі "ви"?
Особисто ми тоді під стіл пішки ходили :)
Хто там куди у вас вилазив я не знаю. Я просто не можу зрозуміти у чому суть такого ярого ностальгування за СРСР. Який смисл? Всьо, нема і не буде більше. Може жилося тоді вам чимось краще, чимось гірше, але уже не повернеш. А мені та ідеологія зовсім чужа, мене не «варили» у котлах жовтенят, піонерів, комсомольців... мене висадили у цей Світ у суворі 90-ті, коли вчорашні комсомольці грабували моїх батьків.

І весь цей час я не бачив ніяких братерських відносин між Україною та РФ. Між окремо взятим українцем і росіянином - можливо. Між країнами - ні, ні на мить.
9. Slavko / сьогодні, 00:59
1.Седой
«Кастрюлю снять бы, »

Знову чорти із Мордору вилізли! Чому вас так мало ?)
10. Slavko / сьогодні, 01:00
Х#рова у вас мобілізація...))
11. Selena2017 / сьогодні, 12:37
8.Чудо Юдо
«. Чудо Юдо / вчора, 21:41»


Прийміть мої вітання за чітке розуміння і переконливий зміст коментаря відносно зачумленої ностальгії. Можливо, в тему давній анекдот : "Хіба тепер глина? От до революції була глина!" Мабуть не зовсім, бо паростки нового в сьогоденні не порівняти зі злочинними роками радянщини.
Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном



Завантажуємо курс валют
Останні коментарі

Зачекайте, йде завантаження...

Логін:
Пароль:
запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль

Шановні водії!

У зв’язку зі значним погіршенням погодних умов та сильної хуртовини частина траси Р-52 у Царичанському районі являєтсья непридатною до використання!

Служба порятунку звертає Вашу увагу на те, що вирушаючи у таку погоду в дорогу Ви йдете на це на свій страх і ризик - у випадку неможливості вибратися із снігових заметів на дорогах чекати допомогу можливо прийдеться досить довго.

Тому рекомендується відмовитися від подорожей автомобілем до стабілізації ситуації