Ось уже й рік минув із того часу, коли нас усіх почали з якоюсь несамовитою завзятістю лякати «страшною» хворобою під назвою COVID.
Рік минув, а не змінилося абсолютно нічого. Коронавірус як був, так і лишається в людській популяції. Він нікуди не зник і не зникне, не дивлячись на всі оті локдауни-макдауни, вакцинації-макцинації та іншу трясцю, вигадані нібито для того, аби зберегти вас та ваше здоров’я.
От мені насправді цікаво, невже хтось вірить, що всі оті запроваджувачі карантинів, адепти вакцинацій та пропагандисти смерті типу степанових, голубовських та інших маніпуляторів турбуються про ваше персональне здоров’я? Та начхати їм і на вас, і на ваше здоров’я. У кращому випадку вони клопочуться про те, щоб мінімалізована до мікроскопічності медична система витримала збільшення кількості хворих.
І так, до речі, у всьому так званому цивілізованому світі. Спочатку скоротили до нічим і ніким невиправданого мінімуму кількість медичних закладів, а зараз закричали «ґвалт» через те, що система може не впоратися із великою кількістю хворих. Звичайно ж, не впорається. Якщо в тій же сумнозвісній Італії на 450 тисяч жителів умовного госпітального округу лише дві лікарні, то вони будуть «забиті» в результаті спалаху будь-якої інфекційної хвороби.
Та мова, зрештою, не про це. Мине ще рік-два, і людство адаптується до коронавірусу, виробивши колективний імунітет. І житиме далі в більш-менш нормальному стані. Аж до появи нової зарази. А тоді знову почнеться вселенський шухер.
Адже вже зараз, «лише» чи «вже» через рік після початку так званої пандемії, можна робити висновки, що нічогісінько в системі охорони здоров’я не змінилося і не зміниться. Медицина стала бізнесом і буде ним залишатися й надалі. Повторюся. Так у всьому світі, навіть у захвалених Ізраїлі, Німеччині чи США. Медицині не вигідно, щоб люди були здоровими. А потрібно, щоб вони були дурними і хворими, бажано — невиліковно. Але не помирали. Адже на мертвих не заробиш. Ну, хіба один раз.
А про те, що робити, як бути здоровим, перш за все психічно, отже, й не боятися ні коронавірусу, ні іншої трясці, дуже добре у свій час розказав один з геніїв, які жили на українській землі. Мова — про Миколу Амосова. От він дійсно заслуговував на те, щоб зватися Лікарем, а не заробітчанином.
Тому, спеціально до річниці безнадійної «типу боротьби» з коронавірусом, процитую головні поради від Амосова.
Ось основні принципи системи оздоровлення Миколи Амосова:
- У більшості хвороб винні не природа і не суспільство, а лише сама людина. Найчастіше вона хворіє від ліні та жадібності, але іноді й від браку здорового глузду.
- Не сподівайтеся на медицину. Вона непогано лікує багато захворювань, але не може зробити людину здоровою… Більше того, бійтеся потрапити в полон до лікарів! Часом вони схильні перебільшувати хвороби людини і могутність своєї науки, імітують у людей вдавані хвороби і видають векселі, котрі не можуть оплатити.
- Щоб стати здоровим, потрібні власні зусилля, постійні і великі. Замінити їх нічим. Людина, на щастя, настільки досконала, що повернути здоров’я МОЖНА майже завжди. Необхідні зусилля зростають у міру старіння людини і поглиблення хвороб.
- Величина будь-яких зусиль визначається стимулами, стимули — значимістю мети, часом і ймовірністю її досягнення. І дуже шкода, але ще й характером. На жаль, здоров’я, як важлива мета, постає перед людиною, коли смерть стає близькою реальністю.
- Для здоров’я однаково необхідні чотири умови: фізичні навантаження, обмеження в харчуванні, загартовування, час відпочинку й уміння відпочивати. І ще один фактор — щасливе життя! На жаль, без перших чотирьох здоров’я не забезпечується.
- Природа милостива: досить 20-30 хвилин фізкультури на день, але такої, щоб захекатися, спітніти і щоб пульс пришвидшився удвічі. Якщо цей час подвоїти, то буде взагалі чудово, — твердив Микола Амосов.
- Слід обмежувати себе в їжі. Підтримуйте вагу, як мінімум, у співвідношенні зріст у сантиметрах мінус 100. Це — загальновідома формула ідеальної ваги.
- Уміння розслаблятися — наука, але до неї потрібен ще й характер. Якби ж він був!
- Кажуть, що здоров’я — щастя вже саме по собі. Це неправильно. До здоров’я дуже легко звикнути і перестати його помічати. Однак здоров’я допомагає домогтися щастя в родині і роботі. Допомагає, але не визначає.
Однак, основою всього Амосов вважав уміння керувати собою:
«Найважче — управління психікою. Вчіться панувати собою. Але, ох, як це важко! Рецептів багато, аж до медитації, описувати не буду. Сам користуюся простим прийомом: коли велика напруга і виділилося багато адреналіну, фіксую увагу на ритмічному повільному диханні і намагаюся розслабити м’язи. Краще в такі моменти зробити енергійну гімнастику, але ситуація, зазвичай, не дозволяє. Але все одно, як тільки дозволить — працюйте. Надлишок адреналіну спалюється фізкультурою, і таким чином судини і органи рятуються від спазмів. У тварин стреси вирішуються втечею або бійкою, а людині це не дозволено».
А на завершення похвалю нинішнього кобеляцького міського голову Олександра Копельця за організовані ним «суботники» із прибирання міста. Позитив у цих акціях не лише в тому, що містечко швиденько причепурили, а й у тому, що сотні людей, які ведуть малорухливий спосіб життя, кілька годин потрудилися на свіжому повітрі. І це — добре.
Здоров’я усім! Дотримуйтеся порад Амосова і не бійтеся.
