Подія сталася 9 травня. Її учасники сумно жартують, що таким чином злодюжка вирішив «поздоровити» місцевого ветерана із святом.
Уже 11 травня на офіційному сайті Нацполіції було розміщене повідомлення наступного змісту:
— До відділення № 2 (м. Кобеляки) Полтавського районного управління поліції 9 травня, близько 15‑ї години, звернулася мешканка одного із сіл Кобеляцької громади. Жінка повідомила, що невідома особа пограбувала її сусідку. Після скоєння злочину грабіжник намагався втекти, однак завадили місцеві жителі.
Прибувши на місце події, слідчо-оперативна група встановила, що чоловік зайшов до помешкання 84‑річної пенсіонерки і заволодів її грошима.
Володимир Кузьменко, начальник відділення № 2 (м. Кобеляки) Полтавського районного управління поліції, повідомив:
«На місці події поліцейські встановили, що до злочину причетний 29‑річний мешканець Києва, який раніше вже мав проблеми із законом. Слідчим поліції під процесуальним керівництвом Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури, фігуранта затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Наразі чоловікові повідомлено про підозру та вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу».
За фактом грабежу відкрите кримінальне провадження за частиною 3 статті 186 Кримінального кодексу України. Триває досудове розслідування. У разі доведення вини судом, фігуранту загрожує до 8‑ми років позбавлення волі.
Просив води, металобрухту і пір’я
Але про те, що в Деменках затримали злодія, жителям Кобеляцької громади стало відомо ще в день події 9 травня. Одна із учасниць того інциденту зняла на відео і розмістила в соцмережах момент затримання й зізнання чоловіка, якого підозрюють у крадіжці грошей із оселі людей дуже поважного віку.
Після цього ми зв’язалися із учасниками події, вони розповіли нам про її деталі.
Як стало нам відомо, злодій був затриманий місцевими жителями після того, як встиг викрасти невелику суму грошей із оселі, у якій проживають 94‑річний інвалід війни Дмитро Устименко та його 84‑річна дружина Віра Дмитрівна.
За словами очевидців, затриманий чоловік спочатку обійшов близько десятка інших садиб. Він просто заходив у двори селян і, якщо його ніхто не зустрічав, прямував у хату.
Одна людина розповіла:
— Ми спали. Раптом почули, як заскрипіла дошка на підлозі. Дивимось, стоїть мара посеред хати. Побачив нас і почав казати, що в нього машина заглохла, воду потрібно долити. Ми його прогнали.
Інші люди розповідають, що незнайомець завжди вигадував нову причину, щоб пояснити свій візит до хати. Одним казав, що скупляє металобрухт, іншим говорив, що йому потрібне пір’я. У кількох людей просив води напитися. У більшості випадків йому або давали води, або спроваджували із двору.
У один не надто прекрасний момент зайда навідався до оселі Устименків.
Розповідає Ольга Сіренко:
— Зазвичай, ми бабусю і дідуся закриваємо. Вік таки в них надто поважний, а часи зараз непевні. Я живу поряд і постійно до них навідуюся. Але того дня з’їхалися родичі, було людно, можливо, через це хату й не зачинили. Злодій зайшов у середину будівлі. Бабуся якраз мила посуд. Запитала, що йому потрібно. На «ви», все чемно. Він попросив води в машину. Вона наказала йому вийти із хати і сама вийшла, щоб води в дворі набрати. Доки вона поралася, він шаснув у хату. Бабуся пошукала-погукала незнайомця та й сама в хату повернулася. Чує, щось впало на підлогу. Заглянула в одну з кімнат і побачила цього чоловіка. А він якраз дістав із серванта шухлядку, обдивився її і кинув на підлогу.
Бабуся йому:
— Ану геть звідси, зараз ціпка дам.
А він:
— Я із поліції.
— Поліція не краде.
Тоді ще бабуся не бачила, що він украв конверт із грішми, що лежав прямо на столі посеред хати. А то були гроші на подарунок онуці. На крик вийшов дідусь. Незнайомець його штовхнув. Той упав. Злодій ще й бабусю штовхнув і кинувся навтьоки. Бабуся вже зрозуміла, що він украв гроші, і вибігла на вулицю та почала гукати людей на допомогу. Вона б сама того молодика ніколи не догнала б. Крик почув сусід, Андрій Миндрул. От він — справжній молодець. Вибіг із двору, догнав, скрутив. Потім підбігли інші люди, у тому числі й ми. Повели його назад до двору. Він усе визнав, просився, каявся. Ми викликали поліцію. Приїхали дуже швидко. Злодія затримали, склали протокол. Потім до нас ще й із поліції приїжджали, і з прокуратури.
Про те, чи не стали жертвами київського злодія жителі інших населених пунктів громади, будуть виясняти поліцейські.
