Попри величезну кількість різноманітних контролюючих органів в Україні, зокрема, у селі Орлик, що на території Кобеляцької громади, цинічно порушують вимоги Земельного та Водного кодексів.
Напевне, майже всі українці знають про існування на папері документів, що мають назву Земельний кодекс України та Водний кодекс України. Знають і те, що ці два закони регулюють усі відносини в сфері користування землею і водою. Зокрема, в обох законах є визначення так званих прибережних захисних смуг уздовж водойм. І там чітко, чорним по білому описано, якою є протяжність отих самих смуг у метрах, а також зазначено, що в них можна робити, а що — заборонено.
Та все ж, не буде зайвим нагадати, тим більше, що, як виявляється, не всі в Кобеляцькій громаді дотримуються чітких вимог законодавства. Більше того, жителі вже згаданого Орлика говорять, що найбільш злісними, нахабними і цинічними порушниками є якраз ті люди, котрі б мали контролювати дотримання законодавства.
Отже, стаття 60 Земельного кодексу України визначає, якими мають бути прибережні захисні смуги
«...Стаття 60. Прибережні захисні смуги
- Вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.
- Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:
- для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари — 25 метрів;
- для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари — 50 метрів;
- для великих річок, водосховищ на них та озер — 100 метрів.
При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється».
Цю статтю фактично дублює стаття 88 Водного Кодексу України. Напевне, законодавці так усе прописали, аби двічі нагадати, якою ж є ширина прибережної смуги.
У випадку з Орликом, ширина цієї самої смуги — 100 метрів і не менше. І в ній не можна вести майже ніякої господарської діяльності. А точніше описує стаття 89 Водного кодексу:
«— У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:
- розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і заліснення), а також садівництво та городництво;
- зберігання та застосування пестицидів і добрив;
- влаштування літніх таборів для худоби;
- будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
- миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;
- влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.
А в березі ми посіємо кукургузку
Жителі Орлика, Світлогірського, Кишеньок, Вільховатки, коли читають згадані розділи Земельного і Водного кодексів, то сміються аж до сліз. Це для того, щоб просто не плакати. Адже на їх очах всі ці прибережні захисні смуги забудували великими і ще більшими маєтками. І забудували не лише безсовісні бізнесмени-скоробагатьки, а й депутати, правоохоронці, чиновники різних державних установ. Та про це поговоримо в інших статтях.
У Орлику, як виявляється, місцевим аграріям від влади, тобто людям, які працюють у державних структурах, виявляється, не вистачає земельки. І вони не вигадали нічого кращого, як взяти і розорати прибережну смугу вздовж Дніпра. Дійсно, чому майже 11 гектарів землі «гуляти» будуть. От взяли й посіяли там свою «кукургузку». Звичайно ж, і добривом та пестицидами земельку, а з нею і дніпровську водичку, приправили.
Що цікаво і вельми прикметно — у Орлику розорюють прибережні смуги із незавидною регулярністю. Два роки тому по цьому факту навіть кримінальне провадження було відкрите. Заяву в поліції тоді написав депутат на той час діючої Бутенківської громади Павло Гунжель.
Ми поцікавилися в Павла Олександровича, чим закінчилася та кримінальна справа.
Він відповів:
— Закрили ту справу. Ну я на інший результат дій поліцейських і не сподівався. Головне, що землю залишили в спокої. Про те, що прибережну смугу в Орлику знову розорали, я вже знаю. Майже на сто відсотків впевнений, що це зробили ті ж люди. Раніше вони працювали в сільраді, зараз отримали посади вже в громаді. Але їхня сутність не змінилася — нажива будь-якою ціною.
До речі, поліцейським, які б, по теорії, після прочитання цієї статті, мали б провести перевірку, а потім і відкрити кримінальне провадження, особливо напружуватися не доведеться. Земля та ж — 11 гектарів уздовж Дніпра обабіч дороги від Орлика до Придніпрянського, фігуранти, за словами Гунжеля і орлян, теж відомі. У тому числі, і дільничному офіцеру поліції.
