Рання Пасха

Пасха — головна подія року для православних християн. Найбільше православне свято 2010 року припадає на 4 квітня за новим стилем. Раніше в історії на цю ж дату православна Пасха припадала у 1915 році, а до цього — лише у 1668 році.
За останні десять років найраніше Великодень припадав на 8 квітня 2007 року.
Відомо, що Пасха може святкуватися у період із 4 квітня по 8 травня за новим стилем. День святкування обчислюється згідно зі збірником правил першого Уселенського собору, які мають назву Пасхалії. Згідно з ними, Пасха святкується в першу неділю після весняного рівнодення і першого березневого повного місяця, якщо ця неділя не збігається з днем єврейської Пасхи. Якщо ж збігається, то православна Пасха відзначається в перший недільний день після єврейської Пасхи, оскільки збігатися вони не можуть. Водночас православна Пасха може збігатися з католицькою. Цього року, до речі, і католики, і православні відзначать Пасху в один день — 4 квітня.
У майбутньому на найбільш ранню дату Пасха припаде лише після 2070‑го року. У найближчі півстоліття ранній Великодень, крім 2010 року, відзначатиметься в 2037 році. Тоді, за розрахунками, він припаде на 5 квітня.

Пасхальні звичаї і трапези
Історія Пасхи своїм корінням сягає в глибоку давнину. Приблизно 5 тисяч років назад іудейські племена відзначали її навесні, як свято отелення худоби, потім Пасху пов`язували з початком жнив, пізніше — з виходом євреїв із Єгипту. Християни ж вкладають в цей день інший сенс і відзначають його у зв`язку з воскресінням Христа.
На першому Уселенському соборі Християнських церков в Нікеї (325 р.) було вирішено перенести православне свято на тиждень пізніше єврейського. Постановою цього ж собору Пасха повинна святкуватися в першу неділю, що слідує за першим повним місяцем після весняного рівнодення. Таким чином, свято кочує в часі і припадає щороку на різні дні в період з 22 березня по 25 квітня за старим стилем.
Прийшовши на Русь із Візантії, християнство принесло і ритуал святкування Пасхи. Напередодні весь тиждень прийнято називати Великим або Страсним. Особливо виділяють останні дні Страсного тижня: Великий Четвер — як день духовного очищення, прийняття таїнства, Страсна П`ятниця — як ще одне нагадування про страждання Ісуса Христа, Велика Субота — день печалі. І, нарешті, Світле Воскресіння Христове.
У православних слов`ян існувало безліч звичаїв, ритуалів, приурочених до днів Великого тижня. Так, Великий Четвер традиційно називають чистим, причому не лише тому, що цього дня кожна православна людина прагне очиститися духовно, причаститися, прийняти таїнство, встановлене Христом. У Чистий Четвер широко поширений народний звичай очищення водою — купання в ополонці, річці, озері або обливання в лазні до сходу сонця. Цього дня прибирають у хаті, все миють і чистять.
Пасхальний стіл відрізнявся від святкового пишністю, був смачним, багатим і дуже красивим. У заможних господарів подавали 48 різних страв за числом днів минулого посту. Паски прикрашали саморобними фарбами. Виготовлення фарб для свята, як і розпис яєць, колись було найбільш цікавим заняттям. Діти і дорослі вирізали квіти з яскравого кольорового паперу, ними ж прикрашали стіл, ікони. У будинках запалювали всі свічки, лампади, люстри і світильники.

Чому на Пасху прийнято дарувати один одному яйця?
З давніх часів зберігається в Православній Церкві звичай дарувати на свято Пасхи яйця. Він походить від святої Марії Магдалини, коли вона, після Вознесіння Христа, прийшла до Рима для проповіді Євангелія, з`явилася перед імператором Тіберієм і, піднісши йому червоне яйце, сказала: «Христос воскрес!», починаючи так свою проповідь.
Пасхальне яйце слугує знаком воскресіння мертвих. Як із яйця, з-під його неживої шкаралупи, народжується життя, так воскрес Христос, і так встануть для вічного життя і всі померлі.

Логін:
Пароль:
запам'ятати