Житель Козельщини два роки тому став потерпілим у ДТП за участю батька дуже високопоставленого чиновника, точніше — нардепа. І практично самотужки добився того, аби кримінальна справа таки дійшла до суду. Суд відбувається в Кобеляках. А перед тим Юрій через суд стягнув із обласного управління Нацполіції та обласної прокуратури 30 тисяч гривень у якості завданої йому цими органами шкоди.
Та про все по порядку. Тим більше, що ця історія заслуговує на висвітлення не в одній газетній публікації і, швидше за все, буде продовжена.
Із Юрієм Черепом ми зустрілися і поговорили в Кобеляках уже після того, як закінчилося судове засідання і він отримав у руки всі необхідні йому документи. За півгодини чоловік розповів історію, із якої можна зробити сценарій для художнього фільму або написати детективний роман.
У ній є все для цього. І високопоставлений чиновник, і недотримання даної обіцянки, і кілька кримінальних справ проти слідчих поліції, прокуратури та судмедексперта, і погрози, і несанкціонований доступ до медичних документів та їх фальсифікація. Сюжет банальний і водночас дуже популярний — рядовий громадянин проти цілої державної системи, яка цього громадянина не захищає.
Та передусім чоловік пояснив причину свого звернення до преси. Він сказав:
— Я не жертва. У всякому випадку, не відчуваю себе жертвою у цій ситуації. Я можу себе захистити, що й роблю вже протягом двох років, примушуючи нашу неправову систему працювати на мою користь. І будьте певні, доведу справу до логічного завершення. Просто люди мають знати, що зараз в Україні фактично відсутня правоохоронна система. Вона не захищає законослухняного громадянина, особливо у випадках із конфліктами за участю так званих «сильних світу цього». І сподіватися в ситуаціях, подібних до тієї, у яку потрапив я, потрібно виключно на себе і більше ні на кого. Але констатація цього факту не означає, що «всьо пропало» і потрібно опускати руки. Мені ж вдалося і примусити систему працювати, і навіть відшкодувати завдані нею збитки. Звичайно, для цього і фах вчителя історії та права у пригоді став, і досвід, набутий під час роботи в структурах влади. Та й самому перечитати цілі томи кодексів довелося.
Починалося все із банальної дорожньо-транспортної пригоди. Вона сталася два роки тому, 22 серпня 2019 року, в центрі невеличкого селища Козельщина.
Будучи працівником Козельщинської райради, Юрій Череп ішов на роботу. Як він сам розповідає:
— Десь близько сьомої п’ятдесят ранку я підійшов до пішохідного переходу, що в центрі Козельщини. Ішов, не поспішаючи. До місця роботи мені залишалося йти пару хвилин. Та й вік, мені за п’ятдесят, сам по собі примушує не поспішати.
Юрій ступив на пішохідний перехід і пішов по ньому. За його словами, він бачив, що за кілька метрів попереду стояв автомобіль Geely Emgrand. Раптом автівка зрушила з місця і почала рух у бік пішохідного переходу. Юрій навіть спробував повернутися на тротуар, але не встиг. Автомобіль його збив. Від удару чоловік відлетів на кілька метрів. Коли відкрив очі, то перед ним стояв водій «Джилі». Ним виявився добре знайомий житель Козельщини, знана і шанована в селищі людина.
Юрій розповідає:
— Ми почали говорити. Поряд уже з’явився молодий хлопчина у формі поліцейського, почали збиратися люди. Розмова відбувалася спокійно. Чоловік просив, щоб я не звертався із заявою до правоохоронних органів. Визнавав свою провину, просив вибачення, говорив, що допоможе в можливому лікуванні. Мені було боляче і якось незручно одночасно. Хотілося якнайшвидше закінчити цю історію. Я погодився на своєрідну мирову. Хоча поліцейський кілька разів пропонував викликати наряд. Але я йому сказав:
— Ти ж сам чув, що чоловік провину визнає, обіцяє допомогу. Напевне, буде краще вирішити цю справу без зайвого псування нервів.
На цьому сторони й розійшлися. Прийшовши на роботу, Юрій відчув себе зле. А тут йому ще й колеги показали знімки із місця ДТП, зроблені випадковими свідками.
Череп вирішив звернутися за медичною допомогою і пройти діагностику. Тим більше, що винуватець ДТП обіцяв усе оплатити. Перше обстеження зафіксувало перелом ключиці та правого кульшового суглоба на нозі.
Забігаючи наперед, потрібно вказати, що наступні медобстеження зафіксували ще й пошкодження внутрішніх органів.
Юрій повідомив про перебіг свого лікування винуватця ДТП. Той пообіцяв зустріч і допомогу.
Минав час. Не день чи два, а майже два місяці. Від чоловіка, котрий був за кермом «Джилі», не надходило ніяких звісток.
І тоді терпіння Юрія Черепа, як кажуть, «луснуло», і він у офіційному порядку таки звернувся до правоохоронних органів.
Будучи людиною досвідченою, звернувся не просто із заявою, а зателефонував на номер 112, знаючи, що в такому разі факт звернення буде записаний на цифровий носій.
І, як показав подальший розвиток подій, така пересторога виявилася зовсім не зайвою. Після цього «почалося».
Та про те, що «почалося», — у наступних номерах тижневика. Далі — буде.
