24 серпня 1991 року на позачерговій сесії Верховної ради народні депутати ухвалили Акт проголошення незалежності України та винесли це питання на всеукраїнський референдум.
Осягнути значущість цієї події без знання історії та політичних процесів – складно, але можливо. Суспільне Культура підготувало невеликий екскурс, аби розповісти про відновлення української державності та становлення незалежності.
За рік до незалежності
Одним із важливих кроків було прийняття Декларації про державний суверенітет 16 липня 1990 року. Її текст хоч і не проголошував незалежність, але став поштовхом до побудови нової держави. Вона проголошувала право України безпосередньо створювати відносини з іншими державами, укладати з ними договори, обмінюватися дипломатичними, консульськими та торговельними представництвами.
Декларація визнавала самостійність республіки у питаннях науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації.
“Революція на граніті”
Відчуваючи, що втрачає владу над союзними республіками, компартія ініціювала підписання нового договору, на базі якого можна було б створити нову Конституцію СРСР. У відповідь на це 2 жовтня на площі Жовтневої революції (нині Майдан Незалежності) у Києві почалися масові студентські протести, які отримали назву “Революція на граніті”.
Окрім недопущення підписання нового союзного договору, студентські братства вимагали проходження військової служби юнаками-українцями винятково на території України, перевибори до Верховної ради УРСР, націоналізацію майна компартії та комсомолу, відставки голови уряду Віталія Масола за його союзно-центристські погляди. Акції протесту та голодування закінчилися 17 жовтня – та відіграли важливу роль у становленні незалежності України.
93 слова
24 серпня 1991 року на позачерговій сесії Верховної ради України 392 депутата проголосували “за” ухвалення Акту проголошення незалежності України, яким проголошено створення самостійної української держави. Текст Акту складав 93 слів був набраний на друкарській машинці та вміщався на одному папірці.
"90,32% - "за"
Щоб легітимізувати нову державу та завадити генпрокурору Радянського Союзу оголосити це рішення незаконним, Верховна рада України вирішила провести 1 грудня 1991 року всеукраїнський референдум. На запитання "Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?" ствердно відповіли 90,32% людей. Одночасно з референдумом відбулися й вибори президента, на яких переміг Леонід Кравчук з 61,5% підтримки.
Світове визнання
Попри невизначеність позицій ЄС, в перші тижні після референдуму незалежність України визнали Угорщина, Литва, Латвія, Болгарія, Естонія, Чехословаччина, Швеція, Ізраїль, Швейцарія. Після того, як до цього списку 25 грудня приєдналися США, одна за одною Україну почали визнавати такі впливові держави як Німеччина, Франція, Великобританія. До кінця січня 1992 року цей список налічував більше ніж 90 країн світу, зокрема всі країни НАТО і ЄС.
"Геополітична реальність припиняє своє існування"
8 грудня 1991 року у державній мисливській резиденції Вискулі в Біловезькій пущі (Білорусь) лідери України, Росії та Білорусі підписали угоду про те, що Союз "як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування". Своїми підписами Леонід Кравчук, Борис Єльцин і Станіслав Шушкевич скасували договір про створення Союзу соціалістичних радянських республік.
Символи країни
25 грудня 1991 року Михайло Горбачов оголосив про відставку. СРСР припинив існувати. Протягом наступних двох місяців синьо-жовтий прапор набув статусу державного, було затверджено герб та гімн.
