Сумні реалії сьогодення свідчать про бездумне і варварське розорювання земель для перетворення їх на засіб збагачення. Та на щастя, і у нас в регіоні є виключення із цього правила. Драбинівка — один із прикладів роботи на благо прийдешніх поколінь.
21 вересня 2021 року, на Другу Пречисту, сесія Білицької селищної ради погодила розширення меж ботанічного заказника «Драбинівка» на 11,6 га, зокрема: сіножаті — 5,5 га, дзеркало річки Кобелячок — 4,8 га, білотополевий ліс — 1,3 га.
Заповідник має на цей час усі природні комплекси: ліси — Хоманьківський, Вуханівський, Білотополевий, заплавні і суходільні луки, степ, води, болота. Загальна площа — 131,8 га. Протяжність заказника — 15 км.
Під охороною зростають 488 судинних рослин. Трінія Китайбеля занесена до світового Червоного списку, 9 — до Червоної книги України: шафран сітчастий, брандушка різнокольорова, тюльпан дібровний, рябчик руський, горицвіт весняний та волзький, ковила волосиста, зозулинець болотний, а рястка Буше займає найбільшу площу в Україні — 26 га в Хоманьківському лісі (колишній хутір Хоманьки), 28 рослин охороняються на Полтавщині.
242 рослини є лікарськими, які можна використовувати в народній медицині.
На території «Драбинівки» знайшли своє пристанище і вільно себе почувають 140 видів хребетних тварин. Серед них відзначено п’ять видів, що занесені до Червоної книги України, 3 — до Європейського Червоного списку, 7 — до регіонального списку, 78 видів внесено до Додатку 2 Бернської конвенції, 27 видів ссавців і птахів є мисливськими. Найбільш представлені у заказнику птахи — 100 видів. Серед них 2 види занесені до Червоної книги України, один — до Європейського Червоного списку, 5 — до регіонального списку.
На часі «Драбинівка» чекає визначення безхребетних тварин — комах, метеликів, молюсків, визначення водоростей, грибів, лишайників.
«Драбинівка» має свою екологічну стежку з 10 зупинками, діє еколого-просвітницький туристичний маршрут, на якому в рекреаційній зоні встановлені столи з накриттям, мангали, чепурні альтанки, лавочки.
На території ботанічного заказника встановлені інформаційні щити, інформаційні межові знаки.
Не можна не згадати в цій статті тих ентузіастів, які приймали безпосередню участь у створенні та охороні цього заповідного куточка Кобеляччини — це засновник «Драбинівки» Іван Шевель, дослідники Олена Байрак, Наталія Смоляр, Валентина Нечитайло, Тетяна Шкура, Олеся Ханнанова, Микола Слюсар, та автор цієї статті — координатор еколого–просвітницької діяльності в «Драбинівці» Вікторія Малимон. Щира вдячність за допомогу в облаштуванні заказника — братам Степаненкам, Віталію Маслову, селищному голові Миколі Скрильнику, Золотарівському сільському голові Сергію Кобелю.
Щира вдячність за надання картографічного матеріалу землевпорядникам Сергію Ляху, Юрію Калюжному, Ользі Урізченко, Володимиру Калюжному, голові земельної комісії Білицької селищної ради Валерію Дризі за підтримку розширення меж ботанічного заказника «Драбинівка», Миколі Білоусу за відмінно зроблені панорамні знімки, Володимиру Раціну за фото «Драбинівки» з дельтаплану, Катерині Зацеркляній та Роману Бутку за моральну підтримку при другому виданні книги «Ботанічний заказник «Драбинівка», меценатам Івану Стрюку, Миколі Сердюку та Юрію Кобі, Зінаїді Норці.
Більше 30 років «Драбинівка» функціонує, як заповідний куточок, зустрічаючи на своїх теренах учнів, студентів, аспірантів, учителів, дослідників.
