Більшість українців незадоволена якістю знань, яку забезпечує вітчизняна освітня система — про це свідчить опитування в рамках моніторингу громадської думки щодо проблем освіти та її реформування.
Опитування проводили Інститут соціальної та політичної психології НАПН спільно з Асоціацією політичних психологів України.
На думку 51,6% опитаних, якість освіти є середньою, чверть (24,6%) вважає її низькою і лише кожен десятий (9,7%) високо оцінює якість освіти.
Як зазначається, найгірші оцінки якості вітчизняної освіти виставили в південному регіоні України, де 37% респондентів вважають її низькою, найкращими – у центральних областях, де майже 15% опитаних відповіли, що якість вітчизняної освіти є високою.
При цьому, більше третини респондентів (35,1%) тією чи іншою мірою погоджуються, що якісна освіта є доступною для всіх громадян України, а 55,5% – не погоджуються. Показово, що оцінки учнів і студентів є майже дзеркально протилежними: 50% з них вважають якісну освіту загальнодоступною для всіх в Україні і 36,8% – недоступною.
Згідно з даними моніторингу, понад 67% респондентів вважають, що українська освіта потребує реформування, і лише 12% з цим не згодні. При цьому лише чверть респондентів (25,8%) по всій країні оцінює хід реформування системи освіти цілком або скоріше позитивно; для 40,1% респондента реальні реформи в освіті заслуговують на негативну оцінку.
Оцінки окремих нововведень в освіті істотно різняться. Найбільш схвальним нині є ставлення до профілізації старшої школи: цей аспект реформи позитивно оцінюють 71% опитаних у цілому по вибірці, 75,1% респондентів, у сім’ях яких є учні або студенти, і 86,2% працівників освіти. Негативно оцінює профілізацію кожен десятий респондент (11,7%), а серед педагогічних працівників – лише 3,4%.
До запровадження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) позитивно ставляться майже 57% респондентів, а серед членів родин цьогорічних абітурієнтів цей показник сягає 62,5%.
А от перспективу запровадження 12-річної шкільної освіти суспільство досі оцінює негативно (65,1%). Позитивно ставиться до цього нововведення лише кожен п’ятий респондент (19%). Хоча це й більше, ніж у попередні роки (12,4% у 2015 році, 16,5% – у 2018-му, 18% – у 2019-му), такий рівень підтримки є явно недостатнім для успішного запровадження 12-річки.
