До Нового року якихось три тижні. За вікном дощ і коронавірус. Із кожної «праски» ось уже третій рік кричать, що потрібно закритися вдома і нікуди не виходити. З не меншої кількості «прасок» щодня волають, що завтра нападе Путін, газ стане по сорок гривень за куб і взагалі «мивсєумрьом».
Ну передноворічна ідилія, і все тут. Цілком логічно, що після такої зливи негативної інформації хочеться… Хочеться піти в супермаркет, накупити дорогої ковбаси і наїстися перед смертю. А якщо грошей немає, то взяти кредит і в кінці-кінців таки купити тієї ковбаси.
Насправді, з отієї величезної кількості інформації, у основному негативної, яку ми отримуємо щодня, реальному стану речей відповідає хіба що половина. І ніхто, навіть найрозумніший аналітик, не може на сто відсотків спрогнозувати, що буде завтра. А негатив розповсюджується свідомо із однією-єдиною метою — для того, щоб ви пішли в супермаркет і купили ковбаси.
Часто згадую розмову з однією знайомою. Жінка під час спілкування плакала, прямо ридала до істерики. А було це прекрасного літнього дня, коли здавалось, сама природа спонукала радіти і сміятися. Спитав про причину такого гнітючого настрою. Каже:
— Так завтра ж може бути війна.
Отак от. Ми сидимо на лавочці в одному місті, в одній країні, в одну й ту ж секунду. Але в неї — війна, а в мене — прекрасний літній день.
І так завжди. У когось коронавірус — це життя в постійному страсі, отже, й стресі, у іншого — причина покинути палити і почати займатися фізкультурою. А подія ж одна.
Таки недаремно буддисти пару тисяч років тому, а квантові фізики зараз, говорять, що результат експерименту повністю залежить від того, з якої точки зору на нього дивитися.
І якщо глянути на сучасне «безпросвітнє» життя з точки зору тисячолітньої історії людської цивілізації, то так легко і просто, як зараз, людство ще не жило ніколи. І українці в тому числі. Просто хочеться ще легше, ще краще. І від цього виникають нові й нові бажання, котрі, як відомо з тієї ж тисячолітньої мудрості, є єдиним джерелом страждань.
І людство цілком успішно переживало таки справжні жахіття, як то — глобальні війни, голодомори, повені, засухи і епідемії дійсно смертоносних хвороб.
А у нас зараз, по великому рахунку, все дуже добре. І немає жодного серйозного приводу не радіти весні серед зими і не готуватися до Нового року.
Головне — не забути купити ялинку і прикрасити її.
