Якщо переробники, разом із представниками влади, зможуть заохотити аграріїв, аби ті сіяли цукровий буряк, то вже в наступному 2022‑му році білицький цукровий завод зможе відновити роботу.
Нагадаємо, що білицький цукровий завод припинив свою роботу в 2019 році. До цього підприємство, збудоване в п’ятидесятих роках минулого століття, разом із молококонсервним комбінатом було в числі бюджетоутворюючих для селища та й всього колишнього Кобеляцького району. На ньому в кращі часи працювали близько семисот людей.
Після зупинки виробництва в 2019 році доля підприємства залишалася невідомою. Періодично по Біликах починають курсувати чутки, що обладнання із заводу вирізали і здали на металобрухт.
Забігаючи наперед, зазначимо, що представник агрохолдингу «Астарта» Анатолій Таранушич, який був присутній на зустрічі в Біликах, спростував інформацію про повну ліквідацію технологічних ліній на виробництві. Уже після того, як присутні на нараді роз’їхалися, Анатолій Олексійович, відповідаючи на запитання про реальну можливість відновлення роботи підприємства, сказав:
— Все реально. Демонтували і вивезли на інші підприємства лише два агрегатні вузли. Повернути їх і встановити на місце — це дуже швидко і зовсім нескладно. Все інше обладнання залишилося в Біликах. Ніхто нічого не вирізав і на металобрухт не здавав. Будуть площі під буряком — і буде робота для заводу.
Саме про це, про те, як забезпечити цукроварів сировиною, і говорили на нараді, що відбулася в Білицькій селищній раді.
Потрібно зазначити, що ініціатором проведення подібної зустрічі стала Білицька селищна рада.
Її голова Микола Скрильник наголосив:
— Ми, як орган місцевого самоврядування, напряму зацікавлені у відновленні роботи цукрового заводу. Адже це — податки до нашого бюджету, це — робота для біличан, отже, і впевненість у завтрашньому дні. Це — поліпшення інфраструктури селища, зрештою, це загальне покращення соціально-економічної ситуації в громаді, позитивний сигнал для інвесторів. Буде підприємство, буде робота, люди залишатимуться в селищі, житимуть тут, витрачатимуть гроші тут, вчитимуть дітей тут. Усіх позитивних моментів одразу й не перелічиш. Тому ми, як представники влади на місці, докладали і будемо докладати зусиль для того, аби відновити роботу цукрового заводу.
А для того, аби це сталося, необхідно, щоб у Білицькій та сусідніх громадах фермери та інші аграрії погодилися сіяти цукровий буряк. Сама «Астарта», точніше, структурний підрозділ холдингу підприємство «Добробут», здатне відвести під посіви цієї культури 5 тисяч гектарів землі. Потрібно «знайти» ще сім тисяч. Завдання це складне. Адже вирощування цукрового буряку є більш затратним, у порівнянні із соняшником чи кукурудзою. І тому одними лиш гаслами і закликами фермерів, які, логічно, думають про власний прибуток, не загітуєш. А механізму примусу в умовах ринкової економіки просто не існує.
Тому представники влади та «Добробуту» на своїй зустрічі і говорили передусім про те, як заохотити аграріїв сіяти буряк.
У нараді взяли участь, окрім посадовців з Біликів та уповноважених осіб «Добробуту», ще й заступник начальника департаменту агропромислового комплексу Полтавської ОДА Олександр Палій, керівники Новосанжарської, Козельщинської, Галещинської, Драбинівської громад. На жаль, не прибули посадовці Кобеляцької громади.
Домовилися про те, що керівники органів місцевого самоврядування розпочнуть роботу із фермерами, аби виявити, чи готові ті сіяти буряк. А представники «Астарти», у свою чергу, за період часу до проведення наступної наради, а це має статися вже до Нового року, підготують максимально чіткі і конкретні пропозиції по співпраці із аграріями.
Редакції вдалося дізнатися, що може бути, по меншій мірі, два варіанти співпраці переробників і фермерів. Перший, класичний, — «Астарта» купляє сировину, вирощену фермерами, другий — платить за використання фермерських земель. А далі аграрії будуть рахувати, що їм вигідніше.
