Мета вихованя повинна бути одна - здорова дитина

Дискусії про способи виховання підростаючого покоління – тема майже вічна. Змінювалися покоління людей, їх погляди на життя, цінності – і так само змінювалися уявлення про те, як правильно виховувати дітей, якими методами користуватися, щоб нащадки виросли здоровими і фізично, і морально.
Наш „прогресивний” час, коли все навколо змінюється шаленими темпами, вносить свої корективи у формування особистостей дітей. Сучасних малюків поряд із батьками та навчальними закладами, виховує телевізор і Інтернет, де розкошують розпуста, жорстокість, аморальність і діаметрально протилежний від реального світ фантастики, в якому добро і зло часто відрізнити просто неможливо. Зважаючи на це, батькам дуже важко досягти бажаного результату у вихованні, адже заховати дитину від цілого світу неможливо, як би цього не хотілося...
Яких принципів виховання дітей варто дотримуватися, - саме на таке питання відповіли пирятинці в ході нашого опитування.
Олександра, 30 років:
- Зі своїм семилітнім сином, особливо останнім часом, я намагаюся бути більш суворою, вимогливою до нього. Вік же у дитини зараз непростий, він цього року пішов до першого класу. Тому саме в цей період його важливо привчити до дисципліни. Звісно ж, від телевізора дитину ізолювати в наш час нереально, хоча „фільтрувати” те, що вона дивиться, потрібно ретельно. Звісно ж, краще, якщо дитина грається якимись розвиваючими іграшками, читає, але не завжди вдається зацікавити її.
Ольга Петрівна, 63 роки:
- Мене батько в дитинстві виховував суворо, я знала, що якщо ослухаюся, можу отримати і лозини, і ременя. Тоді й порядок був. Так само „в строгості” росли й мої діти – донька й син - і додому приходили вчасно, і необдуманих вчинків у дитинстві не робили, бо боялися покарання. Так само і сучасну молодь треба виховувати, а то навкруги сама розпуста та безпорядок.
Аня, 29 років:
- На мою думку, дітей потрібно виховувати в любові. Вони повинні знати, що їх люблять, відчувати це у ставленні до себе. Молодим батькам зараз значно важче, ніж кілька десятиліть тому, – новітні технології, комп’ютери, відеотехніка увійшли в наше життя і здавати своїх позицій вже, напевно, не будуть. Огородити від них дитину неможливо, тому треба допомагати їй обирати корисне і по можливості захищати від небезпечного.
Інна, 49 років:
- З дітьми треба розмовляти, пояснювати їм, вкладати в їхні голови корисну інформацію. Якщо дитину карають, вона повинна чітко усвідомлювати, що вона зробила „не так”. Якщо мама кричить на п’ятирічну дитину так, що навіть сусіди чують, користі з цього не буде, дитина не зрозуміє, в чому її провина, а буде лишень боятися проявів маминої люті. Фізичні покарання – неприпустимі, хіба що в куток можна поставити. Такими думками я керувалася, виховуючи власних дітей і вважаю їх правильними.
Григорій, 53 роки:
- „Дідівські” методи виховання, коли за найменшу провину дорослий (будь-то батько чи мати) брав дубця чи ремінь і нещадно шмагав ними дитину, зараз – неприпустимі. От, наприклад, мій товариш по роботі і зараз, коли ми з ним вже самі давно батьки, згадує, як він, будучи ще школярем, витолочив на маминій грядці якусь городину, граючи у футбол. За це батько його відшмагав ременем настільки, що цей біль, як каже Василь, і досі видається йому найсильнішим за все життя. Але тоді він, будучи малим, так і не зрозумів до кінця – у чому ж його провина: грався, нікому не заважав, мамі не набридав – виконував у принципі все, про що його просили. Я цей приклад пам’ятаю завжди. Можливо, він і допоміг мені у вихованні власних дітей, я і своїх синів не бив ніколи, і їх тепер вчу, аби внуків моїх теж виховували лише за допомогою слова, а не рукоприкладством.
Анастасія, 27 років:
- Іноді, коли включиш телевізор навіть серед білого дня, просто жах проймає від думки про те, що подібні кадри можуть дивитися мої діти. Поки що вони ще недостатньо великі, аби самим користуватися пультом від телевізора, тому те, що їм дивитися, я можу обирати сама. Перевагу віддаю „старим-добрим” радянським мультикам, де тварини схожі на тварин, а люди – на людей. Але, звісно ж, розумію, що в подальшому контролювати процес буде набагато складніше – вони підуть до школи, самі обиратимуть, з ким спілкуватися, чим займатися. Вважаю, що дитину варто чимось зайняти з найменшого віку – гуртки, танці, співи, спорт – тоді в голові буде менше місця для дурниць. Ще одне правило: „Ні – рукоприкладству!”. Вважаю, що дорослі не повинні користуватися тим, що вони сильніші, а дитина – беззахисна, бо саме з тих дітей, яких били в дитинстві, принижували їх цим, часто виростають жорстокі маніяки та вбивці.
Як бачимо, скільки людей - стільки й думок. Звісно, в першу чергу батьки вирішують, як їм поводитися зі своєю дитиною, чому її навчати, а від чого оберігати. Це ситуація, коли важливий не так процес, як результат – у майбутньому здорова психічно і фізично людина.

Логін:
Пароль:
запам'ятати